Заповіді батьківства
Одвічне питання турбує не одне покоління батьків: як виховував ти дитину? Що робити, аби вона виросла доброю людиною, розкрившись усіма своїми здібностями, аби змогла віддати людям те, з чим прийшла у світ?
Чимало вчених у різний час обгрунтували своє бачення батьківської педагогіки. Світова психолого-педагогічна думка виробила ряд цінних настанов, які з урахуванням сучасного практичного досвіду лягли в освіту прийнятих у Міжнародний рік дитини десяти правил поведінки батьків, своєрідного кодексу любові, що його мають дотримуватися ті, кому Богом призначено плекати найдорожчий скарб - їхніх дітей.
1.Люби свою дитину! Радій її присутності біля тебе, приймай її такою, якою вона є, бо то твій паросток, твоє творіння. Не ображай і не принижуй її, не розхитуй її віри в себе, не завдавай болю несправедливою покарою, не відмовляй у твоїй довірі, дай їй привід любити тебе.
2.Оберігай своє дитя! Захищай дитину від фізичних та душевних небезпек, навіть, якщо доведеться жертвувати власними інтересами й ризикувати своїм життям. Не зважай ні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твою дитину квітку, яку можуть знівечити.
3.Будь добрим прикладом для своєї дитини! Прищеплюй до духовних вартостей свого народу і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю, їй потрібне таке домашнє вогнище, де сім'я дружна, де шанують і люблять людей похилого віку, де підтримують тісні та щирі зв'язки з усім родом та друзями. Вона має жити у такій родині, де панує чесність, справедливість, скромність, гармонія у всьому.
4.Грай зі своєю дитиною! Віддай дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Менше зважай на свої власні інтереси, бо інтереси дитини - водночас і твої. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може саме в ту мить дитина звіряється тобі найбільшими таємницями свого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймай серйозно її гру, світ її уяви.
5.Працюй зі своєю дитиною! Допомагай дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Коли підросте, потроху залучуй до праці з людьми і для людей.
6.Дозволь дитині набувати життєвого досвіду, нехай навіть не безболісного, але самостійного!Дитина визнає лише такі враження, які пережила самостійно, а твій власний життєвий досвід (хоч як тобі прикро) часто-густо не важить для неї нічого. Тож дай їй змогу самій "збирати свою скриню", навіть якщо тут існує певний ризик. Надмірна опіка й тепличні умови життя можуть викликати соціального інваліда.
7.Покажи дитині можливості і межі людської волі! Розкрий перед дитиною чудові можливості розвитку й самоутвердження людської особистості відповідно до її особливостей та обдарованості. Водночас показуй на прикладах, що кожен має визна вати норми співжиття і дотримуватися їх у родині, в колективі, у суспільстві.
8.Привчай дитину бути слухняною! Стеж за поведінкою дитини і спрямовуй її так, щоб учинене нею не завдавало шкоди ані її самій, ані будь-кому. Не обминай моментів, коли вона не гарно поводиться у твоїй присутності, зауваж і поясни, чому треба чинити саме так, а не інакше, для неї це буде наукою. Винагороджуй за додержання установлених правил, однак у разі нагальної потреби наполягай на шануванні їх за допомогою розумного покарання.
9.Чекай від дитини лише таких думок та оцінок, на які вона здатна на даному етапі свого розвитку і які може підказати її власний досвід! Мине багато часу, доки дитина навчиться орієнтуватись у складному світі, що оточує її. Допомагай , скільки зможеш, і вимагай від неї власної думки чи самостійного висновку тільки з урахуванням реалій її вікового розвитку і вже набутого досвіду.
10.Давай дитині змогу набувати такі враження, які полишатимуть вартісні спогади! Дитина, як і дорослий, "живиться" різними враженнями, які знайомлять її з довкіллям і життям інших людей. Дбай про те, щоб вона бачила, чула, відчувала, якомога більше цікавого для себе, щоб збагачувалася корисними знаннями і добрими почуттями.
Фізичні вправи – запорука зміцнення здоров'я дитини
З чого починати фізичне виховання дитини в сім'ї, як уберегти його від хвороб, зберегти і укріпити здоров'я, виховати звичку до щоденних занять фізичними вправами і як їх організувати – ці та подібні питання завжди хвилювали батьків.
Як правильно організувати заняття фізичними вправами вдома?
Заняття фізичними вправами повинні займати не більше 10 – 15 хвилин, але проводити їх слід регулярно (наприклад, через день), оскільки лише регулярність забезпечує оздоровчий ефект. Надмірні фізичні навантаження дитяті протипоказані, оскільки м'язи і кістки ще не сформовані повністю. Крім того, не рекомендується переходити до наступної вправи, якщо попередня не освоєна.
Де і як займатися фізичними вправами?
Для занять дитини фізичними вправами підійде будь-яке місце в кімнаті, яке слід звільнити від сторонніх предметів і небезпечних речей (стільців, табуретів, предметів, що б'ються). Бажано придбати мінімальний спортивний інвентар: скакалку, роликовий массажер, м'яч, гімнастичну палицю розміром 70-80см, еспандер для розвитку ще слабких дрібних м'язів кисті і пальців рук. Зберігати спортивний інвентар потрібно в спеціальному місці. Якщо можливо, проводьте заняття і на відкритому повітрі – у дворі, в найближчому парку. Для цього вам знадобляться футбольний або баскетбольний м'ячі. Візьміть з собою скакалки, невеликий м'яч для метання, ракетки і волан для бадмінтону. Взимку особливо корисні лижні вилазки і катання на санках – прекрасні засоби для оздоровлення, тренування сердечно – судинної і дихальної систем, м'язового апарату. Діти із задоволенням займаються фізичними вправами разом з батьками.Головне в залученні дитяти до занять фізичними вправами – особистий прикладдорослих - батьків, їх мудрість і терплячість.
ПОРАДИ БАТЬКАМ:
Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичною культурою. Як ви відноситеся до фізичного розвитку, так і відноситиметься ваша дитина.Висока самооцінка – одна з потужних стимул - реакцій для дитяти виконувати будь-яку роботу, будь то домашні завдання або уранішня гігієнічна гімнастика. Підтримуйте в своїй дитині високу самооцінку – заохочуйте будь-яке його досягнення, і у відповідь ви отримаєте ще більше старання. На заняттях фізичною культурою необхідно витримувати єдину «лінію поведінки» обох батьків – не повинно бути протилежних розпоряджень (мама- «перестань бігати»; тато – «побігай ще хвилин п'ять»). Якщо це відбувається – ні про яке позитивне відношення дитяти до фізкультури мови бути просто не може.
Спостерігайте за поведінкою і станом свого малюка під час занять фізичними вправами. Інколи батьки не можуть зрозуміти, чому дитя вередує, не виконує, здавалося б, елементарних розпоряджень батьків. Причиною може бути і втома, та якесь приховане бажання (наприклад, дитина хоче швидше закінчити заняття фізкультурою, щоб поглянути цікаву телепередачу). Постарайтеся зрозуміти причину її негативних реакцій. Не жалійте часу і уваги на те, щоб встановити з нею душевний контакт.
ПРО РОЗВИТОК РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ МАЛЯТ
Розвиток рухових умінь малюка дозволяє одночасно формувати як його особисті якості (воля, наполегливість, кмітливість), так і привчати до дисципліни.Правильно організоване фізичне, зокрема рухове виховання, є запорукою формування у дитини звички до здорового способу життя.Пам'ятайте, що координація рухів у дітей раннього віку розвивається переважно під час гри та самостійної рухової діяльності.
• Важливо створити належні умови для того, щоб дитина могла вільно рухатися як вдома, так і на вулиці. Не варто стримувати природну активність малюка, краще надати йому можливість ходити, бігати, залізати на гірку таспускатися з неї, кидати м'яч та сніжки, копати лопаткою в пісочниці, возити за мотузочку іграшкові машинки тощо.
Ігрова рухова діяльність дитини є умовою поступового зміцнення її м'язів, удосконалення координації рухів, розвитку спритності.
• Не слід постійно оберігати малюка від можливих падінь, та ударів, весь час водити його за руку. Наслідком такого виховання, як правило, стає наступне відставання у розвитку рухової гімнастики дитини.
• Разом із тим даючи дитині певну свободу, потрібно вчити її бути обережною, спрямовувати її рухову активність на пізнання навколишнього середовища.
• У жодному разі не дорікайте дитині за її невдачі, невміння, незграбність. Виховуйте в малюка цілеспрямованість та впевненість у собі.
• Повсякчас прагніть того, щоб рухові вправи, ігри та заняття приносили дитині радість і задоволення, тоді й успіхи будуть більш значними.
• Найкраще малюк досягає успіху, коли ви граєтеся разом із ним, а він вас наслідує.
• Під час фізичного виховання дитини обов'язково слід враховувати її індивідуальні психічні особливості. Якщо малюк за вдачею боязкий, невпевнений у собі, його треба постійно підбадьорювати, хвалити навіть за найменше досягнення.
• Занадто спокійну та неквапливу дитину доцільно частіше залучати до рухливої гри, зацікавлювати новою іграшкою чи вигадуванням якоїсь неординарної ситуації.
Кiлькiсть переглядiв: 224
