• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Перший раз у перший клас
• Група "Малятко"
• Поради батькам

РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПОРАДИ БАТЬКАМ

Головні правила для батьків

1. Любіть свою дитину! Радійте з її присутності, сприймайте її такою, яка вона є, не ображайте, не принижуйте, не підривайте її упевненості в собі, не піддавайте несправедливому покаранню, не позбавляйте своєї довіри.

2. Охороняйте свою дитину! Учіть її засадам збереження здоров'я. Захищайте від фізичних і душевних небезпек, навіть жертвуючи власними інтересами і ризикуючи власним життям.

3. Будьте взірцем для своєї дитини! Прищеплюйте повагу до традиційних гуманних цінностей, самі живіть згідно з ними. Усві­домте самі поняття «гідність» і передайте дитині.

4. Розмовляйте з дитиною українською мовою! Грайтеся з нею. Приділяйте дитині якомога більше часу, читаючи книжки, журна­ли, співаючи пісні, переглядаючи фільми для дітей, відвідуючи вистави, концерти, зоопарки, мандруючи рідним краєм.

5. Працюйте зі своєю дитиною! Допомагайте їй, коли вона намагається брати участь у роботі (вдома, у саду, на городі).

6. Дозволяйте дитині набувати життєвого досвіду. Хай навіть не завжди безболісно, але самостійно!

7. Покажіть дитині можливість і межі людської свободи. На­ вчіть її стримувати нереальні та шкідливі бажання.

8.Привчайте дитину бути слухняною, емоційно вихованою, обережною на дорогах і при користуванні робочими інструментами.

9. Чекайте від дитини тільки таких міркувань та оцінок, на які вона здатна у своєму віці, виходячи з рівня свого розвитку і життєвого досвіду.

10. Надавайте дитині можливість таких переживань, які мати­ муть цінність спогадів. Нехай спогади про материнську і батьків­ську любов, про щасливе дитинство зігрівають її все життя!

Адаптація дитини до дитячого садка

Адаптація - пристосування організму до нових умов життя. Труднощі, яких зазнають діти в період адаптації до дитячого за­кладу, викликають низку негативних змін у їхній душевній рівно­вазі, поведінці, стані здоров'я, порушується емоційний стан (сум, туга, страх, збентеженість або загальмованість, тривожність), зни­жується мовна та ігрова активність, що веде до розбалансованості сну, зниження апетиту.

Дитина росте і не перестає радувати й розчулювати батьків: упізнає, усміхається, лепече, сидить, бере іграшки, ходить, почи­нає говорити, міркувати, спілкуватися. Яке щастя: сама починає їсти, натягає панчохи, усміхається, ось і навчилася користуватися носовичком - чудово! Усе - час до ровесників, до садочка. Ди­тина має знати, що на світі є ще й інші діти та їхні інтереси. Але відмежування від близьких і рідних, зустріч з новими доросли­ми, незнайомими собі подібними дітьми може стати для дитини стресовим чинником і сприйматися малюком як утрата, позбав­лення батьківської любові, уваги і захисту. Дуже важливо, щоб цей перехід, такий собі «розрив пуповини», був плавним, м'яким, нетравматичним.

Розглянемо кілька ситуацій-прикладів.

Маленького Дмитрика вперше привели до дитячого садоч­ка. Його доброзичливо зустріла вихователь і пообіцяла: «Ти по­спиш - і мама за тобою прийде». Хлопчик сяк-так зміг заснути (це порадувало педагога: добре, що дитина відпочиває), але маму зустрів із плачем, вдома уночі прокидався, шукав її. На ранок покірно пішов до садка. Увійшовши до групи, підійшов до ліжечка, роздягнувся і ліг. І так лежав увесь день, намагаючись заснути і наблизити зустріч із мамою.

Як часто ми, дорослі не думаємо, що обіцяємо дітям! Адже малюк іще не може аналізувати, передбачати майбутнє, він кон­кретно сприймає обіцянки і слова, і якщо мама залишила його, навіть пообіцявши скоро повернутися (скажімо, пішла до мага­зину, вийшла до сусідки тощо), це біда, горе, страх самотності і незахищеності.

Отже, щоб перехід до дитячого садка був безболісним, при­слухайтеся до цих порад.

• Готуйте дитину до спілкування з іншими дітьми і з дорослими: відвідуйте з нею дитячі парки і майданчики, привчайте до гри в пісочницях, на гойдалках, на новорічних святах, ходіть на дні народження до друзів, спостерігайте, як дитина поводиться: соромиться, усамітнюється, конфліктує, зчиняє бійку або ж легко знаходить спільну мову, контактує з однолітками, прагне спілку­вання, поводиться розкуто.

• Познайомтеся з вихователями групи, наперед розкажіть про індивідуальні особливості вашої дитини: що їй подобається, що - ні, якими володіє навичками, якої допомоги потребує. Визначте, які методи заохочення і покарання доречні для вашої дитини.

• У перші дні відвідуйте дитячий садочок разом із дитиною (побудьте з нею якийсь час - до обіду, до сну, під час сну). Не спізнюйтеся, хоча б у перші дні забирайте дитину вчасно.

• Будьте терплячими і люблячими.

• Дайте дитині в садок улюблену іграшку, намагайтеся умовити залишити іграшку «переночувати» в садку і на ранок знову з нею зустрітися. Якщо дитина на це не згодиться, хай іграшка ходить разом із нею щодня і «знайомиться» там з іншими; розпитуйте, що з іграшкою відбувалося в дитячому садку, хто з нею дружив, хто кривдив, чи не було їй сумно. У такий спосіб ви дізна­єтеся чимало про те, як ваш малюк звикає до садка.

Буває, що дитина не сприймає вихователя: «Я не піду до неї, вона кричить, зла» тощо. Якщо це повторюється щодня, то залишається тільки поспівчувати і спробувати перевести дитину до іншої групи. Не змушуйте її страждати та спілкуватися з неприємними людьми. «Друга мама» для вашої дитини маг бути схожа на вас за своїми виховними методами, володіти здатністю враховувати і розуміти унікальність та індивідуальність кожної дитини.

• Пограйтеся з дитиною домашніми іграшками в «дитячий садок», де якась із домашніх іграшок буде «дитиною». Простежте, як поводиться ця іграшка, що говорить, допоможіть разом з дитиною знайти їй «друзів» і спробуйте розв'язати проблеми вашої дитини через неї, орієнтуючи гру на позитивні результати.

• Коли дитина звикне до дитячого садка, не сприймайте її сліз при розставанні всерйоз - це може бути просто від поганого настрою.

ЯК НЕ ТРЕБА ПОВОДИТИСЯ батькам з дитиною, коли вона вперше почала відвідувати дитячий садок:

1. Не обговорювати в присутності дитини будь-які проблеми, пов'язані з дитячим садком, негативно говорити про його персонал.

2.Не лякати дитину дитсадком і не забирати пізно малюка до­ дому, не треба заважати його контактам із дітьми в групі.

3. Не треба карати дитину за капризи та конфліктувати з нею.

4. Не треба кутати дитину та одягати її не по сезону.

5. Не міняти у вихідні розпорядок дня.

6. Не ігнорувати порад лікаря.

Шановні батьки! Тільки дотримуючись порад цього розділу ви допоможете дитині безболісно адаптуватися до дитячого садка.

Від колиски до шкільного порога

Щоб добре говорити, треба добре знати мову. Краще говорить і пише той, хто багато читає, хто уважно слухає людей, що воло­діють культурою мови та мовлення.

Коли ми говоримо про успішність дитини у дорослому віці, то маємо на увазі, передовсім, розвиток зв'язного, логічного мовлення і мислення, культури вимови, щоденного піклуван­ня про збагачення українськомовного словника маленького громадянина.

І роль батьків у цьому є однією з головних. Бо від вашої мов­леннєвої культури залежить і мовлення дитини.

Батьки повинні постійно стежити за мовленням малюка, сво­єчасно виправляти помилки, стежити за поповненням активного словника. А щоб цей процес був цілеспрямованим, батькам необ­хідно цікавитися у вихователя завданнями і змістом роботи з роз­витку дитини.

Ураховуючи те, що у сучасних містах України мешкають родини, котрі майже не мають практики спілкування україн­ською мовою, не можуть самостійно подолати певний психо­логічний бар'єр, а створити україномовне середовище дитині потрібно, ми пропонуємо ряд рекомендацій батькам і всім дорос­лим членам родини. Кожна частина цього посібника допоможе родині практично оволодівати системою методів для виконання рекомендацій і порад.

Важливо втішати малюка словом не лише під час розваги, а й коли він відчуває якийсь дискомфорт (травмувався, вередує тощо).

Чудова традиція спілкування перед сном.

Розважати дитину художнім словом можна і поза домівкою - у транспорті, поліклініці, на майданчику тощо.

Перегляд мультфільмів (без «страшилок») має бути коротко­часним - до 5-ти хвилин.

Бажано постійно звертатися до дитини добрими, лагідними словами (до дівчаток - зіронько, квіточко, мальвочко, ластівко, голубонько, ясочко, любонько, красуне, рідненька, розумнице; до хлопчиків - промінчику, чорнобривчику, козаче, голубе, красеню, рідненький, розумнику тощо).

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Перший рік життя.

1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.

Другий рік життя.

Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя.

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

• Безпека дитини – важлива соціально-педагогічна проблема сучасності
• Торкаючись теми виховання здорової дитини-дошкільника, не можна лишити осторонь питання безпеки життєдіяльності малюка.
• Відомо, що в будь-якому віці, а в дитинстві особливо, людину підстерігає багато небезпек.
• Статистика свідчить, що в кожній країні щорічно гинуть сотні дітей від нещасних випадків, які трапляються не тільки на вули­ці, але й удома. Проте більшість таких трагедій можна і потрібно попередити, вживаючи елементарних заходів безпеки.
• Щоб запобігти нещасним випадкам із дитиною, необхідно створити вдома відповідні умови для безпеки малюка. Це важли­ва проблема, вирішити яку повинні дорослі, насамперед ви, ша­новні батьки. Заходи щодо попередження травм дітей необхідні так само, як і елементарні вміння мами й тата надати першу до­помогу своєму синові чи доньці в той час, якщо лиха все ж таки уникнути не вдалось.
• Що ж саме ми маємо на увазі, коли говоримо про умови без­пеки дитини вдома?
• Зупинімось на конкретних аспектах цієї проблеми.
• Суттєву небезпеку для дитини представляє електричний струм. Поговоріть з малюком про те, що електрострум може бути «другом» і «ворогом» одночасно. Поясніть дитині, що не можна торкатися (особливо мокрими руками) електроприладів, розеток та електродротів, що небезпечно брати дріт, який висить, стояти під деревом під час грози тощо. У приміщеннях, де живуть діти, має бути обов’язково справною та усуненою від можливості кон­такту з нею дитини електропроводка.
• Меблі по можливості повинні бути без гострих країв. Двері на балкон за відсутності дорослих в кімнаті мають бути зачине­ними.
• Крани газових пальників у кухні також повинні бути закрити­ми. Краще, якщо вони будуть взагалі поза досяжністю дітьми.
• Усі гострі, ріжучі та колючі предмети (голки, шила, ножі, леза тощо) мають знаходитися в закритих шухлядах під замком.
• Діти не повинні також мати доступ до домашньої аптечки. Пам’ятайте, що таблетки та пігулки малюкам часто уявляються цукерками. Не слід також давати дитині ліки з пляшечки без ети­кетки. Усі рідини, якими ви користуєтеся для господарчих пот­реб, мають бути під ключем.
• Дитина 3-4 років обов’язково має бути навчена виконанню елементарних правил безпеки в довкіллі:
• Ø не кидатися камінням і твердими сніжками,
• Ø не дражнити тварин,
• Ø не гратися з вогнем, не торкатися дротів, що лежать на землі,
• Ø не чіпати газових кранів,
• Ø під час переходу вулиці дивитися спочатку ліворуч, а потім праворуч,
• Ø ходити тільки по тротуарах,
• Ø не висовувати руки та голову і не нахилятися із вікон авто­бусів, тролейбусів, трамваїв та поїздів,
• Ø не входити та не застрибувати в транспорт, який вже рушив з місця,
• Ø швидко переодягтися та змінити взуття, якщо воно промокло.
• Розкажіть дитині про небезпеку вогню та про те, що в жод­ному разі не можна гратися сірниками і запальничками, а якщо виникла пожежа, треба одразу звати на допомогу.
• Часом небезпека може підстерігати дитину, здавалося б, з зовсім несподіваного боку. Наприклад, небезпечними для здоров’я і життя малят можуть бути звичайні іграшки. Так, деякі з них (особливо це стосується так званих імпортних іграшок, які Не пройшли сертифікат якості в Україні) фарбують шкідливими фарбниками. У середньому дошкільному віці діти ще іноді тяг­нуть іграшки до рота, і це призводить до тяжких отруєнь. У цьо­му аспекті доречно згадати про повітряні надувні кульки. Маски, виготовлені таким самим чином, викликають у дітей подразнення дихальних шляхів та екзему шкіряного покрову. Пухнасті м’які іграшки, як правило, виготовляються із синтетичних матеріалів, що протипоказані гігієнічними службами. Вкрай небезпечні й іграшки, що стріляють пістонами.

· Дитячі іграшки не повинні містити шкідливих для організму малюка речовин: важких металів, лаку, свинцю, хрому та ін. Не­безпечні для малюків предмети, які легко ламаються і мають го­стрі краї або надмірно важкі.

• Поясніть дитині, що олівці і стержні кулькових ручок не мож­на гризти.
• Порада: купуючи іграшки, вимагайте сертифікат якості, який обов’язково повинен бути у продавця.

· Цей документ гарантує гігієнічність і безпеку Не женіться за дешевизною: краще менше іграшок, але якісних.

• Перебуваючи поза домом, вивчайте місцевість, куди прийдете з малюком погуляти. Відпочиваючи біля відкритого водоймища, не залишайте дітей поза увагою.
• Послідовно та поступово знайомте дітей з правилами дорож­нього руху, привчайте переходити вулицю тільки на зелене світ­ло.
• Якщо ви вирішили завести собаку, оберіть породу, що любить дітей. Статистика останніх років жахлива: величезна кількість ді­тей, травмованих домашніми собаками, залишаються інвалідами на все життя. Найбільш небезпечними для малюків є вівчарки, російські борзі, лайки, доги тощо.
• Привчайте дитину піклуватися про себе. З 3-4 років малюка слід знайомити з елементарними відомостями з анатомії та фізіо­логії людини: як б’ється сердечко та як його охороняти, чи багато в легенях повітря і яке повітря корисне, як важливо мати краси­ву осанку.
• Розкажіть дитині про користь свіжого повітря, шкідливість пилу, формуйте потребу жити у чистому помешканні.
• Покажіть малюку отруйні рослини, гриби, кущі та поясніть, чому не можна тягти до рота (куштувати) невідомі ягоди, листоч­ки, травинки. Корисно дитині дізнатися також про шкідливих та небезпечних для здоров’я комах: кімнатну муху, лісового кліща, блоху, вошу тощо.
• У разі, якщо нещасний випадок з дитиною все ж трапився, батьки мають не втрачати холоднокровності, не впадати в паніку і по можливості, швидко намітити план своїх дій.
• Найчастіше у дітей-дошкільнят бувають порізи і подряпини. Якщо при цьому немає кровотечі, рана не забруднена, найкращий засіб – промивання чистою (краще кип’яченою) водою, а потім перекисом водню. При глибоких порізах та забрудненнях рани слід звернутися до лікаря. Під час кровотечі потрібно її зупинити шляхом підняття пошкодженої кінцівки та накладання пов’язки із стерильного бинта. При носовій кровотечі дитину слід посадити так, щоб голова була трохи нахилена назад, розстібнути комірець та накласти холодний компрес на перенісся або на потилицю, при цьому шмаркатися чи затискати хусточкою ніс не дозволяється. Пам’ятайте, що першу допомогу малюкові потрібно надавати при кожній подряпині чи порізі.

· З побутових травм у малят найбільш трагічними бувають опі­ки, викликані гарячими рідинами або вогнем газового пальника. Тому каструлі з гарячими стравами не можна ставити на край плити, а дитину слід навчити не підходити до плити і не грати­ся з сірниками, які, до речі, мають знаходитися в недоступному для малят місці. Під час невеликого термічного опіку потрібно накласти стерильну пов’язку на обпечену ділянку шкіри. При опіку великої ділянки шкіри дитині потрібно дати випити гаря­чого чаю, а потім доставити в лікувальний заклад. Хімічні опі­ки можуть бути викликані потраплянням до ротової порожни­ни каустичної соди, оцтової кислоти тощо. У такому випадку рот та шлунок необхідно промити теплою водою і терміново доставити Дитину до лікарні.

• Іноді діти отруюються якимись ліками або хімічними речо­винами. Після виклику швидкої допомоги слід не перешкоджати блювоті або навіть спровокувати її, потім дати дитині випити води для повторної блювоти, на живіт та на ноги покласти теплий компрес.
• При всіх інших видах нещасних випадків терміново доставити до лікувального закладу або викликати швидку допомогу.
• Бережіть своїх дітей!

ВИВЧАЙТЕ ПРАВИЛА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Обережно: гриби!

Міністерство охорони здоров’я України вкотре наголошує, що вживання дикорослих грибів може призвести до отруєння та до смертельних випадків.


Аналіз випадків отруєнь грибами в Україні свідчить, що більшість отруєнь обумовлені вживанням пластинчатих отруйних грибів (насамперед, блідої поганки), які помилково сприймаються за їстівні печериці та сироїжки.

Отруєння також можуть спричинити їстівні гриби, які не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях чи уздовж швидкісних трас. Адже бліда поганка у багатьох регіонах просто не росте, наприклад, на півдні, проте основні масові отруєння реєструють саме там.

Нерідко отруюються грибами, які більшість досвідчених грибників спокійно кладуть до кошиків. Помилитися ж вони можуть, якщо збирають дуже молоді плодові тіла, коли ще не проявилися морфологічні ознаки. Наприклад, збирають сироїжки, а серед них може заховатися бліда поганка, яка ще не розкрилася і зовні їх нагадує. Тоді її можна помилково зірвати. Немало випадків, коли хворі потрапляли до лікарень після споживання голубінок, глив, сироїжок, синяків, парасольок тощо.

Необхідно правильно підготувати гриби до споживання. Багато пацієнтів стверджують, що варили гриби довго. Однак, важливо не тривале варіння, а декілька разів зливати відвар, бо він є найнебезпечнішим (щонайменше тричі, через кожні півгодини варіння), а лише після того продовжити готувати страви.

Симптоми грибного отруєння різні:

1. Характерні ознаки отруєння - нудота, блювота, біль у животі, розлад шлунку, підвищення температури тіла - з'являються через 30-60 хвилин після вживання неякісних страв зі сироїжок, недоварених осінніх опеньків, сатанинських грибів, несправжніх дощовиків. Такі отруєння здебільшого не призводять до летальності, однак можуть мати серйозні наслідки для системи травлення, тому легковажити не можна.

2. Симптоми отруєння - галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності - з'являються через пів-дві години після вживання червоних мухоморів, волоконниць, отруйні речовини яких вражають нервову систему. Людина захлинатиметься від нападів сміху і потерпатиме від галюцинацій. Може навіть знепритомніти. Якщо постраждалому не надати медичну допомогу у перші години, то врятувати його життя складно.

3. Найбільш отруйними є токсини блідої поганки, мухоморів білого і смердючого, сморжів і деяких інших грибів. Підступність їх у тому, що отрута, потрапивши до шлунку, протягом тривалого часу (до 3-ох діб) може не викликати жодних симптомів. Ознаки отруєння можуть проявитися лише тоді, коли у шлунку не залишиться жодного сліду від грибів, а людина вже й забуде, що їх їла. Запаморочення, нудота, сильна спрага, судоми, посиніння губ, нігтів, похолодіння рук та ніг - все це виникає, коли отруйні речовини досягнуть мозку.

До смертельно небезпечних грибів належить і свинушка тонка, яка росте під Києвом, і багато прихильників "лісового м'яса" полюбляють її їсти. Однак, цей гриб надзвичайно небезпечний. Він спричиняє в окремих людей сильну алергічну реакцію, що призводить до захворювання крові. При отруєнні людина може померти за два тижні. Зараз цей гриб занесено до світового списку смертельно отруйних.

Отруєння цими неїстівними грибами переважно є смертельним навіть при своєчасному зверненні за медичною допомогою. Смертельною вважається навіть мінімальна доза отрути. Тому обов'язково треба мити руки після дотику з грибами. Немало випадків, коли отрута передавалась на інші продукти через немиті руки.

Найбільше насторожує медиків те, що постійно серед отруєних грибами хворих є діти, навіть однорічного віку, врятувати їх вдається дуже рідко. Також слід пам'ятати, що страви з грибів важкі для перетравлення. Їх не повинні вживати діти, люди з захворюваннями шлунково-кишкового тракту, печінки чи з хронічними захворюваннями інших внутрішніх органів.


Щоб не отруїтися дикорослими грибами:

1. Найкраще відмовтеся від споживання дикорослих грибів як від продукту взагалі, а споживайте штучно вирощені печериці, гливи, купуючи їх в магазинах.

2. Не купуйте гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Безпечніше купувати гриби на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль.

3. Якщо Ви все ж відправились до лісу збирати гриби, то обов'язково врахуйте наступне:

Ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте; остерігайтеся пластинчатих грибів.

Не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, що ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно забруднених територіях.

Під час посухи грибів краще не брати взагалі. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини.

Уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі.

Не вживайте сирих грибів.

Відібрані гриби спочатку промийте та відваріть декілька разів у підсоленій воді (не менше трьох) протягом 30 хвилин.

Готові страви з грибів зберігайте на холоді в емальованому посуді, але не більше доби.

Гриби - не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв малолітнім дітям. Не можна вживати грибів вагітним та жінкам, що годують груддю.

Ніколи не застосовуйте „домашніх" методів визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібних ложок - вони помилкові. Срібло темніє від взаємодії з амінокислотами, які є й у їстівних, і в отруйних грибах, а колір цибулі змінюється під впливом ферменту тирозинази, який також міститься в усіх грибах.

Якщо після споживання грибів почуваєтесь погано чи помітили нездорові ознаки у своїх близьких (нудота, блювота, головний біль, галюцинації, біль у животі):

- Негайно викликайте "швидку допомогу". До її приїзду промийте шлунок 1-2 л розчину марганцівки або сольового розчину, можна зробити очисну клізму. Пийте багато рідини.

- Навіть при полегшенні стану обов'язково зверніться до найближчої лікувальної установи.

- Недоїдених грибів не викидайте. Їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм.

Ніякого самолікування! Бо чим більше токсинів потрапить у кров, тим важчим буде перебіг отруєння.

В зарубіжних країнах отруєння дикорослими грибами трапляються рідко, оскільки люди майже не збирають грибів у лісах. Тож, щоб бути спокійним за себе і свою родину, краще споживати печериці та гливи, вирощені у теплицях.

ПОВЕДІНКА НА ЛЬОДУ

На водоймах безпечним вважається лід (за температури повітря нижче 0 °С):

• для одного пішохода — синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше ніж 5–7 см;
• для групи людей (масові переправи пішки) — товщиною не менше ніж 15 см, за масового катання на ковзанах — 25 см;
• для переправи вантажного автомобіля — 35–55 см, трактора — 40–60 см.

Міцним льодом вважають прозорий лід із синюватим або зеленуватим відтінком за товщини 12 см.
Міцність льоду пропонують перевіряти пішньою. Якщо після першого удару лід пробивається і на ньому з’являється вода, то виходити на лід заборонено. Не можна перевіряти міцність льоду ударами ніг.
Пересуваючись по льоду, треба бути обережним, уважно стежити за його поверхнею, обходити небезпечні і підозрілі місця (швидка течія води, вмерзлі в лід кущі, траву та ін.). Не можна виходити на лід у нічний час.
Під час групового переходу по льоду необхідно рухатись на відстані 5–6 метрів один від одного й уважно стежити за тим, хто іде попереду.
Переходити водойми на лижах дозволено тільки після перевірки міцності льоду. З метою забезпечити безпеку під час пересування на лижах по льоду необхідно відстебнути кріплення лиж, зняти петлі лижних палок з кистей рук, наплічник тримати на одному плечі.
Кататися на ковзанах дозволено тільки на спеціально обладнаних катках.
Суворо заборонено кататися на льоду дітям без нагляду дорослих або самостійно виходити на лід.

Надання допомоги людині, яка провалилась під лід

Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу. Надаючи допомогу людині, не можна рухатися до неї в повний зріст, тому що існує небезпека самому потрапити в біду. До потерпілого потрібно наближатися лежачи, розкинувши руки і ноги. Для надання допомоги можна використовувати підручні дошки, драбину, жердини та ін. Лежачи на одному з таких предметів, закріплених з одного боку мотузкою за щось на березі чи за край криги, той хто надає допомогу, повільно просувається до потерпілого на відстань, що дозволяє йому подати мотузку, пояс чи багор. Потім той, хто надає допомогу, відповзає назад і поступово витягує на лід потерпілого.
Надаючи допомогу в місцях, де є промоїни чи битий лід, використовують спеціальні засоби — рятувальні шлюпки на полозках, на яких наближаються до потерпілого за допомогою кішки та багра.
Якщо для надання допомоги немає нічого, тоді 2-3 осіб лягають на лід ланцюжком, наближаються до потерпілого, тримаючи один одного за ноги, а перший з них подає потерпілому ремінь, одяг тощо.
Медична допомога людині, яка провалилася під лід і врятована, повинна бути спрямована на запобігання подальшого переохолодження та зігрівання.

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера

Широко розкиньте руки по крайках льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою. Дійте рішуче і не лякайтеся, тисячі людей провалювалися до вас і врятувалися.
Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне — пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.
Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.

НОВОРІЧНІ ТА РІЗДВЯНІ СВЯТА

Незабаром настануть новорічні свята, які принесуть у кожну оселю радість та сподівання на кращі зміни в житті. Щоб свято не затьмарило лихо пожежі, а ще гірше — втрата близької людини, необхідно дотримувати правил безпеки.

Правила пожежної безпеки

· Пожежній безпеці ялинки слід приділити особливу увагу. Адже Новий рік — це свічі, хлопавки й вогні, а ялинки, на жаль, дуже добре горять. Штучні при цьому ще й виділяють отруйні речовини, швидко плавляться й «розтікаються», а отже, ліквідувати загоряння буде складніше. Щоб ялинка приносила тільки радість, установлювати її треба подалі від опалювальних приладів і джерел відкритого вогню (камінів, газових плит).

· На ялинку не можна встановлювати свічі й бенгальські вогні, особливо в поєднанні з ватяним «снігом» і паперовими іграшками. Обираючи штучну ялинку, безпечніше віддати перевагу моделям, що мають протипожежну пропитку (ця інформація вказується на упаковці).

· Слід дотримувати правил електробезпеки. Для прикрашання ялинки не можна використовувати несправні й не сертифіковані електроприлади. Діти не повинні мати доступ до проводів і розеток.

· Щоб ялинка не могла перекинутися й поранити дитину, вона повинна бути правильно зібрана й надійно встановлена, а іграшки рівномірно на ній розподілені. Збирати штучну ялинку потрібно відповідно до інструкції, і в процесі встановлення/складання ялинки, не рекомендовано підпускати до неї дітей. У кімнаті, де стоїть ялинка, малята повинні знаходитися тільки під наглядом дорослих. Для дитячої безпеки ялинку краще прикрасити легкими прикрасами, які не б’ються — бантами, шишками, кулями зі склопластику тощо.

Правила безпеки користування піротехнічними засобами

· Купуючи піротехнічні вироби, обов’язково ознайомтеся з інструкцією, що має супроводжувати кожен виріб. Якщо немає інформації щодо використання, то виріб є не сертифікованим, тому користуватися ним небезпечно.

· Перевірте термін зберігання виробу. Його встановлює сам виробник, і ніхто не має права цей термін продовжити. Сьогодні торгівля пропонує широкий вибір різноманітної піротехніки, переважно китайського, корейського і, частково, вітчизняного виробництва. На багатьох подібних виробах зазначені вікові обмеження.

· Ті, які не призначені для використання дітьми молодше 16 чи 18 років, купувати не слід. Обов’язково перевірте, чи не пошкоджена упаковка виробу, чи не має пошкоджень сам виріб.

· Щоб запобігти неприємним наслідкам від «спілкування» з піротехнічними виробами, слід пам’ятати і дотримувати правил пожежної безпеки під час використання піротехнічних виробів. Запуск петард, феєрверків, ракет заборонено проводити всередині приміщення, з балконів та поблизу житлових, господарських будівель, новорічних ялинок.

· Піротехніку не можна зберігати поблизу приладів опалення (батарей, газових, електричних плит), не слід носити вогненебезпечні вироби у кишенях. Не можна розбирати вироби чи піддавати їх механічним впливам. Не можна курити, працюючи з піротехнічними виробами, а також перебувати в нетверезому стані.

· Щоб запобігти жахливих наслідків від розваг з піротехнікою, необхідно попередити нещасні випадки. Адже під час бурхливої передноворічної торгівлі на ринках міста, яка пропонує широкий вибір різноманітної піротехніки, мало хто помічає підлітків, які товчуться біля прилавків. Вони, жваво спілкуючись, купують хлопавки, петарди, ракети. На жаль, продавець не замислюється, до чиїх рук потрапляє цей вогневий асортимент. Не всі знають, що температура бенгальського вогню сягає 1100 градусів, його іскри на відстані півметра охолоджуються лише на 60 градусів. Викид полум’я хлопавки досягає декількох десятків сантиметрів.

Отже, як бачимо, основні правила пожежної безпеки прості і не потребують великих матеріальних витрат. Треба буде уважно вивчити їх, адже знання та дотримання цих правил є запорукою безпеки вашого життя та життя ваших дітей, а також отримання справжнього задоволення від свята, яке принесе благополуччя та радість до вашої оселі.

Правила безпеки під час проведення
масових заходів

Найбільша небезпека в місцях скупчення великої кількості людей — масова паніка та втеча натовпу. У натовпі люди змінюються. Охоплені панікою, вони думають тільки про власний порятунок. Паніка може виникнути під час пожежі, бійки, аварії. Це може трапитись навіть у разі вимкнення світла. Всіма засобами боріться з панікою.

Поведінка під час виникнення паніки

· Не робіть різких рухів, не бігайте, не галасуйте. Головне — не дозволяйте емоціям скувати вашу волю та відібрати всіляку можливість діяти розумно і цілеспрямовано. Необхідно, щоб голова була ясною.

· Звільніться від довгого шарфа, щоб уникнути задушення.

· Застебніть на одязі всі ґудзики та «блискавки», щоб ні за що в натовпі не зачепитися.

· Руки завжди тримайте вільними, зігнутими в ліктях та притисненими до тіла.

· Не чіпляйтеся за дерева, стовпи, огорожі, щоб не зламати руки.

· Міцно тримайтеся на ногах, уникайте падіння.

· Впавши на землю, скрутіться в клубок «калачиком», ляжте на бік, закрийте руками голову та потилицю.

· Опинившись на землі, спробуйте негайно підвестися. Встаючи, підтягніть до себе руки та ноги, різко підніміться вперед та вгору.

· У натовпі захищайте груди піднятими ліктями.

· Ніколи не намагайтеся йти проти натовпу, вибирайтеся з нього вздовж напрямку руху. Небезпечними є вітрини, ґрати, стовпи, дерева — усе нерухоме.

Не можна:

· чіплятися руками за щось;

· намагатися підняти речі, що впали на землю.

Треба:

· застібнутися;

· викинути сумку, парасольку;

руки повинні бути вільними.

Як забавляти діток взимку?

Зима – це не лише казкова пора року, а й чудова можливість розважитись разом із дітьми. В час канікул та сніжного царства можна весело провести час на вулиці, використавши свою фантазію.

Щоб створити справжні пригоди для дітей, треба небагато – всього лиш знайти для цього час. Під час зимових прогулянок можна зробити безліч чудових фотографій, які ви залюбки розглядатимете згодом.

А ще можете закликати ваших друзів з дітьми. Поки малеча бавиться та розважається, ви можете з друзями попивати гарячий чай з термосу та спостерігати за радісними обличчями своїх дітей.

А ігор зимою можна придумати чимало. Але перед виходом на зимову прогулянку не забудьте тепло одягнути дитину і себе. Щоб потім не пожинати плоди такої необережності.

Сніжки

Найпоширенішою зимовою розвагою, напевно, є гра в сніжки. Можна зробити масові бої, або тематичні, а можна спробувати влучати в мішень. Так ви повправляєтесь і у влучності. Або ж, якщо у вас назбиралось четверо і більше дітлахів, то можете поділити їх на команди і влаштувати змагання. Завдання просте: двоє дітей кидають сніжки, а інші ловлять їх у відерко. Чия команда більше наловила сніжок, ті і перемогли.

Чиї сліди?

Захопливою пригодою буде, якщо ви відправитеся з дитиною в зимовий ліс, або парк та видивлятиметесь сліди на снігу. Дитині весело буде впізнавати сліди різних тваринок та пташок.

Сліди сніжної людини

А хто сказав, що загадкові сліди не може залишати сама дитина? Зробіть з картону, чи пластмаси лапи сніжної людини та одягніть їх поверх зимового взуття дитині. Так і відправляйтесь на прогулянку.

Вовки

Вовча зграя старається ходити слід у слід, щоб не залишати за собою багато відміток. Тому можете пограти з дитиною в доганяли, але з умовою, що треба попадати ногами слід у слід.

Заморожені бульбашки

Якщо на вулиці -7 і більше, сам час показати дитині нове диво – заморожені бульбашки. Вам знадобляться звичайні мильні бульбашки, куплені в магазині, або зроблені самостійно з мильного розчину. Як тільки ви на морозі видуєте кілька бульбашок, вони вмить почнуть покриватись інеєм та перетворюватись на сніжинку. Коли ж бульбашка падає на підлогу, то розбивається тисячами заморожених сніжинок.

Пошук скарбів

В таку гру можна бавитись в будь-яку пору року, проте в залежності від віку, взимку її можна ускладнювати різноманітними завданнями, на кшталт завдань на міткість із сніжинками. Приз, наприклад, шоколадку, загорніть так, щоб вона не змокла та заховайте у снігу. Нехай діти спробують знайти свій скарб, а ви лиш підказуйте: холодно, чи тепло.

Сніговий замок

Діти залюбки майструють замок з піску. З не меншим захватом вони це робитимуть із снігу. Краще користуватись відерком для побудови стін, щоб руки не сильно мерзли. Але не забудьте попіклуватись про запас гарячого чаю в термосі і кілька запасних сухих рукавичок.

Малюнки на снігу

Якщо використати звичайні акварельні фарби, то ними можна малювати навіть на снігу. Підійдуть також харчові фарби, розбавлені водою. Розбризкуючи їх на снігу, вийдуть чудові малюнки. А якщо заморозити акварель з водою, то можна буде зробити кольорові статуї.

Для батьків
“Як провести вихідні дні”

Усі з нетерпінням очікують вихідні дні, як дорослі так і діти. За тиждень організм втомлюється не лише фізично, а й морально. Ваша дитина цілий день перебуває в дошкільному закладі, ввечері вдома майже немає часу на спілкування в родині.
Тому у вихідні дні так важливо, якомога більше приділяти увагу один одному у сім’ї, а особливо це потрібно дитині. Все, що ми не встигли розказати, показати дітям у будні дні, ви повинні зробити це за вихідні.
Як же правильно провести вихідні дні з користю для дитини і самих дорослих?
По-перше, необідно як найбільше перебувати на свіжому повітрі. Якщо дозволяє погода, відвідайте з дітьми ліс, водойму, парк. Багато молодих сімей полюбляють відпочинок на лоні природи, але все зводиться до вогнища, шашликів та навіть до банальної випивки. А діти в цей час представлені самі собі. І чим вони займаються в цей час батьків не дуже турбує, лиш би не заважали дорослим “культурно відпочивати”.
Користі від такого походу на природу дітям немає, а ось шкоди по-вінця. Адже дії батьків не співпадають з тим, чого їх навчали вихователі. А саме: розводити багаття у лісі, ламати гілки та нищити дерева й кущі, смітити, розпивати алкогольні напої, палити цигарки тощо.
Якщо ви ідете з дітьми на природу, то повинні на все живе звертати увагу, дивуватися, задавати дітям запитання, відповідати на їхні, а ні в якому разі не ігнорувати. Якщо ж можливо ви не знаєте правильної відповіді, то краще не придумуйте щось самі, а пообіцяйте (і обов’язково виконайте) знайти відповідь у книгах, коли повернетесь додому.
По-друге, дітям, та й вам також, корисно побувати в театрі, цирку, зоопарку, на атракціонах. Звичайно це зараз коштує чималих грошей, але години спілкування з дитиною, перегляд вистави з нею, а потім обговорення баченого, захват вашого малюка тим, що це все було разом з вами не має ціни – тому що це спілкування безцінне.
Якщо ж на дворі погода не дозволяє вийти за поріг, то і вдома можна знайти масу цікавого і корисного для спілкування з дитиною: почитати книгу і обговорити прочитане, пограти в шашки, чи шахи, лото, розіграти театральну виставу по знайомій і любимій казці. Залучити дитину до спільної хатньої праці: навести порядок в своєму куточку з іграшками, витерти пил, помити посуд тощо. Все це слід робити так, щоб малюк працював “не з під палки” а із задоволенням: заохочуйте, підбадьорюйте, не скупіться на похвалу. Навіть, якщо розбилась ваша любима чашка, то заспокойте дитину, що то не саме страшне, та й взагалі ви вже давно мріяли купити іншу ще кращу чашку, але трішки жаль викидати цю.
Батьки, що люблять своїх дітей, завжди знають, як розумно провести вихідні дні з користю і для себе і, головне, для своєї дитини. Цей “потрачений” час на спілкування з сином чи донькою вернеться до вас сторицею вдячністю маленьких сердечок ваших дітей.
Бажаємо вам успіху в цій, здавалось би, легкій та, в той же час, важкій справі, як спілкування з дитиною, її виховання.

Коментарi