Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Сімейна школа
- Сторінка музичного керівника
Музичний розвиток дітей нашого закладу дошкільної освіти здійснює музичний керівник Морозова Ірина Павлівна
Девізом її роботи є слова В.О. Сухомлинського:
"Музика - це мова почуттів. Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї".
Музичне виховання дітей - це синкретичний творчий процес, який відповідає їхнім етико-естетичним потребам та гарантує інтенсивність емоційно-почуттєвих зусиль, збуджує прояви творчості, забезпечує поліваріантність вибору засобів ведення продуктивної діяльності. Музичне виховання не лише залучає дитину до світових культурних надбань, а й формує її ціннісне ставлення до навколишнього світу, дає змогу гармонійно розвиватися.
Вплив музики на емоційний,творчий,психічний розвиток дитини безперечний.
Музика здатна викликати у малюка шквал почуттів і переживань. Вже в перші місяці дитина прислухається до мелодійних та заколисуючих звуків колискової,жваво реагує на танцювальну музику, зупиняє погляд на музичному інструменті, що звучить.
Музичні здібності у дітей проявляються дуже рано. Музика постійно викликає в дитини посмішку, рух, вона вся ніби перетворюється та пожвавлюється. З віком емоційний відгук дитини на музику носить більш визначений характер. Музичне виховання є органічною складовою всього навчально-виховного процесу в дитячому садку. Музична практика дитини виявляється через сприйняття музики, її виконання та музично-освітню діяльність. У процесі музичного виховання діти ознайомлюються з різними музичними творами, набувають певні знання, виробляють уміння й навички слухання музики, співу, музично-ритмічних рухів.
Як розвивати музичні здібності дитини?
Музика для малюка - чарівний світ радісних почуттів і переживань. Але цей світ лише тоді стане зрозумілим і близьким, коли в дитини будуть розвинуті музичні здібності й насамперед музичний слух та емоційна чутливість.
Чи можна розвинути музичні здібності у дітей? Які види художньої діяльності найбільш доступні дошкільникам? Коли і як прилучати малят до музики? Цій багато інших запитань ставлять батьки. Що ж, знати це справді дуже важливо.
На думку вчених музичний розвиток починається дуже рано. Пригадайте, як сприймало музику ваше немовля, коли йому ще й року не було: воно немов завмирало, реагувало усмішкою, окремими рухами. Спершу ви спонукали маленького плескати в долоньки, розгойдувалися в такт музики, а дещо пізніше помітили, що воно й саме цього прагне. А як люблять трохи старші малята дитячі пісеньки, мультфільми, в яких багато музики!
Розвиток музичних здібностей може здійснюватися в різноманітній діяльності, яку організує з дитиною дорослий: під час занять співами, ритмікою, танцями, слухання музики, гри на інструментах.
Насамперед треба розвивати емоційну чутливість до музики, що починається з уміння сприймати контрастний настрій (характер) пісень та інструментальних п’єс. Усі діти виросли під колискову музику. Вона заспокоювала, заколисовувала, створювала приємний стан. Під мамин спів дитина спокійно засинала і, як правило, міцно спала.
Ось ви ввімкнули програвач чи магнітофон. Подивіться, як поводиться дитина під час слухання музики, чи захоплена вона твором, який слухає. Про це можна судити за її позою, рухами, мімікою, жестами. Уже в дошкільні роки у дитини з’являються улюблені твори, вона хоче їх слухати, радіє, коли вони звучать. Маля захоплює звучання власного голосу чи музичного інструменту. Йому потрібна різна музика: весела, сумна, повільна, швидка тощо.
Дитина 4-5 років може визначити жанр музичного твору. Можна запропонувати послухати декілька п’єс П.І.Чайковського: «Нова лялька» і «Хвороба ляльки» з «Дитячого альбому».
«Послухай уважно музику, - кажете ви, - подумай, яка вона, про що може розповісти». Реакція на музику в цьому віці дуже безпосередня, дитина звичайно правильно визначає її характер.
Щоб посилити сприймання музичного твору, можна використовувати музику як фон при розгляданні художньої картини або слуханні казки, при малюванні чи ліплені.
Чим частіше звучить музика, доступна дитині, вдома, тим більше шансів виховати в малюка любов до неї.
1. Ранній прояв музичних здібностей говорить про необхідність починати музичний розвиток дитини як можна раніше. Якщо не закласти з самого початку міцний фундамент, то марно намагатися побудувати міцний будинок: навіть якщо він буде красивий зовні, все одно розвалиться на шматки від сильного вітру і землетрусу », – вважають педагоги.
2. Шлях розвитку музикальності кожної людини однаковий. Тому не слід засмучуватися, якщо у нашого малюка немає настрою щось заспівати або йому не хочеться танцювати, а якщо і виникають подібні бажання, то спів, на ваш погляд, здається далеким від досконалості, а рухи смішні і незграбні. Не турбуйтеся! Кількісні накопичення обов’язково перейдуть в якісні. Для цього потрібен час і терпіння.
3. Відсутність будь-якої з здібностей може гальмувати розвиток інших. Значить, завданням дорослого є усунення небажаного гальма.
4. Не «приклеюйте» вашій дитині «ярлик» – немузичний, якщо ви нічого не зробили для того, щоб цю музикальність у нього розвинути.
Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення), спокою і гармонії до занепокоєння, пригніченості або агресії). У зв’язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.
Збудлива, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитину) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах), спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперзбудливим дітям із слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.
Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги. Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже у ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м’яку музику і попросіть її закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в неї позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.
Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту панга вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому – заподіюють людині шкоду.
Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на самого мовця. Наш внутрішній стан, наші думки, ставлення до світу виявляються у змісті мови і в її інтонаційному забарвленні. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, в свою чергу відкладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші відносини з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос мовця породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не приймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошена спокійним, м’яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.
Навчаючи дитину музиці, батьки ставлять різні цілі і завдання. Це залежить від їх ставлення до музики і музичних професій. Однак основними завданнями музичного виховання дітей в сім’ї можна назвати ті ж, що і в дошкільному закладі, а саме:
• Збагатити духовний світ дитини музичними враженнями, викликати інтерес до музики, передати традиції свого народу, сформувати основи музичної культури;
• Розвивати музичні і творчі здібності в процесі різних видів діяльності (сприйняття, виконавство, творчість, музично – освітня діяльність);
• Сприяти загальному розвитку дітей засобами музики.
• Якщо дитина музично обдарована, то вже в дошкільному віці необхідно закласти основи для майбутнього професійного навчання.
Всі ці завдання вирішуються в конкретній діяльності. Якщо батьки розуміють важливість музичного виховання, вони прагнуть навчати дітей у сім’ї, музичних гуртках, студіях, музичних школах, відвідують з ними концерти, музичні вистави, намагаються збагатити різнобічними музичними враженнями, розширюють їх музичний досвід.
Вибір музичних творів, які дитина слухає вдома, залежить від музичного смаку і музичного досвіду сім’ї, її загальнокультурного рівня. Для розвитку музичних здібностей дітей, формування основ музичної культури необхідно використовувати народну та класичну музику. Лише на шедеврах можна виховувати смак маленьких слухачів. Діти повинні знати народну музику, яка тісно пов’язана з мовою, естетичними і народними традиціями, звичаями, духовною культурою народу.
Якщо дитина чує народні мелодії з раннього дитинства, вона, природно, «переймається» народно-пісенними інтонаціями. Вони стають їй звичними, рідними. Дитині важливо відчути і красу класичної музики, накопичити досвід її сприйняття, розрізнити зміну настроїв, прислухатися до звучання різних музичних інструментів, навчитися сприймати і старовинну, і сучасну музику, як «дорослу», так і написану спеціально для дітей.
Для слухання слід відбирати твори, в яких виражені почуття, доступні для дитячого сприйняття. Це повинні бути невеликі або фрагменти з яскравою мелодією, що запам’ятовується ритмом, барвистою гармонізацією, оркестровкою. Музичне виховання в домашніх умовах проходить індивідуально. Дитина повинна відчувати себе захищеною, коханою, перебувати в позитивному настрої.
МУЗИЧНІ ІГРИ ЯК ПЕДАГОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН
«Дитина- суб’єкт творчості, маленький художник. Ніхто, крім нього, не знає вірного рішення творчої задачі, що стоїть перед ним. І перша справа педагога постаратися, щоб перед дитиною завжди стояла саме творча задача …» (А.А. Мелік-Пашаєв)
Як відомо, музика – вид мистецтва, який істотно впливає на становлення особистості у дошкільному віці. Вона збагачує почуття та уявлення дитини, сприяє виробленню вміння відчувати ритм та мелодійність твору,формуванню здатності адекватно реагувати на них своїм голосом та рухами, розвитку інтересу до різних інструментів та бажанню грати на них.
Креативність у музичному вихованні формує у дітей розвиток творчості, імпровізації у співах, музично-ритмічних рухах, а також грі на дитячих музичних інструментах.
Для цього потрібно:
• Достатньо розвинуте музичне сприйняття.
• Деякий об’єм знань, умінь та навичок у тому, чи іншому жанрі музичної діяльності.
• Зацікавленість музичного керівника та його підготовленість у даному питанні.
• Добірка музики, яка несе емоційне та смислове навантаження, визиває у дітей бажання рухатись.
• Вибір цікавого завдання, пов’язаного зі співами, чи грою на дитячих музичних інструментах.
Використання ігрових прийомів для розвитку креативності на музичних заняттях широко використовуються у всіх видах музичної діяльності дітей.
Увагу зосереджено на грі як формі пізнання дитиною світу та відображення власних вражень про нього; визначенні та розгортанні ігрового сюжету як показника особистісної зрілості, життєвої компетенції, змістовності гри (це вкрай важливо нині, коли ігрові сюжети трансформуються у небажаному напрямі); оволодінні дошкільником правилами рольової поведінки; зв'язку його знань з ігровими можливостями; ролі іграшки як засобу формування світосприймання дошкільника, реалізації ігрового задуму, перетворення ігрового простору.
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ
"МУЗИКА ПОЧИНАЄТЬСЯ ТАМ, ДЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ СЛОВО"
Виховання малюків починається з виховання та самовиховання Батьки повинні знати, що з дітьми починати займатися музикою потрібно з раннього віку. До кожної дитини, незалежно від ступеню її обдарованості( і навіть у тому випадку, коли у неї спочатку не спостерігається помітної тяги до музики), можна знайти відповідний підхід, ” підібрати ключ” до дверей, що ведуть у світ музики.
Таємниця того, що прийнято називати вмінням займатися з маленькими дітьми, полягає у здатності педагога та батьків, не відриваючи дітей від природного для їх віку "ігрового” середовища, непомітно ввести у світ звуків, розбудити в них любов до музики. Одночасно зі знайомством із необхідними для спілкування словами та фразами, які зазвичай дитина опановує до трьох-п яти років, ми вчимо її любити рідну мову, відчувати її мелодійність та різноманітність.
Не менш серйозно потрібно відноситися до знайомства з мовою музики. Для людини повинно бути відкрито не тільки читання літературних творів, але й слухання шедеврів музичного мистецтва, їх розуміння. Музика, можливо навіть більше, ніж інші мистецтва, робить людину благороднішою, добрішою, чуттєвішою. Її мова інтернаціональна і не потребує перекладу, в той самий час, вона здатна донести до серця найглибші та найтонші відчуття, які час від часу неможливо донести словами. Недарма кажуть "Музика починається там, де закінчується слово”.
Вселити в серце дитини бажання оволодіти мовою музики — завдання, результат якого в великій мірі залежить від спільних зусиль педагогів та батьків.
"Як навчити дитину співати?"
Музика – одна з найважливіших складових гармонійного естетичного виховання, тому заняття вокалом обов’язково входять в програму дитячих дошкільних установ.
Багато батьків мріють про те, щоб у дитини був ідеальний слух і відмінні вокальні дані, і, почувши першу мелодію, яку виконав малюк, приходять в захват і розчулення. Однак зачату дитина не прагне до того, щоб якомога раніше виявити свій вокальний талант, що викликає подив мам і тат, які прагнуть прищепити своїй дитині любов до співу. Безумовно, що в даному випадку батьки неодмінно спитає, що ж зробити для того, щоб навчити дитину співати і викликати у нього інтерес до цього заняття.
Дуже часто таке «музичне мовчання» дитини батьки списують на відсутність слуху малюка, однак і цю здатність можна розвинути в дитині. Про те, як викласти перші уроки співу вашій дитині, ви довідаєтеся в нашому матеріалі.
Своїм прикладом
Не чекайте від дитини того, що він навчиться співати, якщо малюк жодного разу не почув від вас жодної колискової або дитячої пісеньки. Тому регулярно співайте дитині, і зовсім не важливо, що ви не володієте абсолютним слухом, оскільки для того, щоб відтворити просту народну пісеньку або колискову, вам не треба володіти талантом і музичним утворенням. І навіть, якщо ви найняли для вашого малюка педагога, займайтеся разом з малюком, так він відчує, наскільки це важливо і у нього з’явиться бажання навчитися співати разом з вами.
Не робіть перерв у заняттях.
Для того, щоб навчити дитину співати, вам необхідно регулярно проводити з ними заняття, оскільки це сприяє розвитку м’язового апарату малюка. Не чекайте, що дитина з першого разу почне ідеально відтворювати ту чи іншу мелодію, і не розраховуйте на те, що він стане зіркою естради вже до трьох років. Однак не виключайте цього в майбутньому, можливо, така установка стане хорошим стимулом для ваших регулярних занять з малюком.
Стежте за інтонацією
Намагайтеся не спотворювати мелодію пісні, якщо хочете, щоб ваша дитина навчилася правильно співати, і стежте за тим, з якою інтонацією вона виконується. З самого початку занять він повинен розуміти, що колискові пісні виконуються тихо, а народні пісні та марші, навпаки — весело й голосно. Здорово, якщо хто-небудь з членів вашої сім’ї володіє хорошими вокальними даними, він зможе допомогти вам у ваших вправах і стане головним заспівувачем вашого сімейного хору. Але не намагайтеся навантажувати малюка довгими і важкими для відтворення піснями, для початку обмежтеся короткими мелодіями, що складаються з 4-5 рядків, так дитині легше буде навчитися співати.
Музичні інструменти
Рано чи пізно в колекції іграшок вашого малюка з’являються дитячі музичні інструменти. Якщо ви ще не обзавелися подібними іграшками, то зараз саме час їх придбати, оскільки саме вони, на першому етапі, стануть вірними помічниками в тому, щоб навчити вашої дитини співати. Дитячий ксилофон, піаніно або гітара — будуть відмінним акомпанементом до сольних виступів вашого малюка. Можливо після подібних занять, у малюка з’явиться бажання освоїти «дорослий» музичний інструмент, і він стане розвивати свою майстерність і далі.
Ніякого насильства
Тільки не перетворюйте ваші заняття в каторгу для малюка, адже бажання співати — це найголовніший мотив для того, щоб навчитися робити це правильно. Не сваріть дитину, якщо у нього щось не виходить, і не вживайте по відношенню до нього загальновідомі фрази про ведмедя, який наступив на вухо і про відсутність слуху. Так ви не досягнете успіху, а тільки геть відіб’єте у дитини бажання працювати і навчатися співу разом з вами. Кожне ваше заняття повинно перетворитися у веселу і захоплюючу гру і приносити дитині радість. Дотримуючись цього простого правила, ви досягнете того, що ваш малюк в майбутньому, можливо, сам проявить інтерес до музики і захоче займатися співом більш серйозно.