• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Кабінет практичного психолога
• Корисна інформація

Як зберегти психічне здоров'я під час війни

Насправді пояснюється це дуже просто і логічно: під час стресу наше тіло виробляє гормони стресу, а якщо це триває довго, наш організм отримує просто токсичне отруєння цими гормонами. Як наслідок, людина може отримати загострення хронічних хвороб, нові хвороби або навіть розпад особистості та абсолютно незворотні проблеми зі здоров’ям.

Тривалість сну

Перше, на що ми звертаємо увагу - на кількість і тривалість сну. Найбільш красномовний показник, що у нас розсипається здоров'я, а психіка скоро почне руйнуватися, це коли ми дуже мало спимо і страждаємо від безсоння. Науковці кажуть, що 4-5 годин глибокого сну і 2-3 години неглибокого потрібні організму щодня. Якщо людина дотримується такого режиму, то кілька місяців вона може жити без якихось відхилень та негараздів зі здоров'ям.

Отже, треба старатись, щоби ваш сон був 7-9 годин на добу.

Якість сну

Важлива не тільки кількість сну, але і якість. Обов'язково потрібно спати на горизонтальній рівній поверхні і в теплі. В холодних приміщеннях, бомбосховищах, тощо, потрібно класти на постіль грілки або звичайні пластикові пляшки з теплою водою. Якщо є можливість, подбайте про рівну поверхню вашого ліжка, тому що під час сну сидячи або напівсидячи хребет і все тіло отримує додаткове навантаження, і організм не відпочиває повноцінно.

Заспокійливі ліки

Якщо є порушення сну і людина не може спати, треба обов'язково приймати заспокійливі препарати! В іншому разі негаразди з психічним і фізичним здоров'ям почнуться вже через 1-2 місяці. Можна починати з того, щоб пити заспокійливі природного походження (Персен, Новопассіт, валерьянка, пустирник, тощо), але є дуже важлива умова: приймати ці ліки треба 3-4 тижня підряд без перерви.

Важливо: обов’язково проконсультуйтесь з лікарем, які ліки підходять саме вам, якщо ви вживаєте інші препарати.

Режим харчування

В стресових умовах напрочуд важливо слідкувати за харчуванням - воно має бути максимально регулярним. Адже люди під час стресу часто забувають про те, що потрібно поїсти, і не відчувають апетиту або навіть голоду. Тому, якщо це можливо, обов'язково забезпечте себе регулярним харчуванням три-чотири рази на день. Харчуватись краще за звичним режимом, тобто - в приблизно один і той самий час, як ви це робили раніше. Необхідно обмежити вживання кави, чорного і зеленого чаю, адже вони збуджують симпатичну нервову систему. Симпатична нервова система підвищує активність організму. Вона приводить тіло у стан готовності до активних дій, наприклад, для оборони чи втечі в екстримальних ситуаціях.

Тепла їжа

Наступна вкрай важлива умова: тепла іжа. Якщо людина знаходиться в неопалюваному приміщенні або не може готувати їжу через відсутність газу, тоді треба пити гарячу воду або легкий чай. Адже наш організм дуже сильно виснажується, втрачає імунітет і сили, якщо немає теплої їжі. Пояснюється це тим, що наша травна система витрачає багато сил на перетравлення їжі “всухомятку”. Тому, навіть якщо ви харчуєтесь так званим сухпайком і бутербродами, цю їжу обов'язково потрібно споживати з гарячою водою.

Інформаційний контроль

Наступний і не менш важливий рубіж оборони нашої психіки під час війни - це інформаційний і емоційний контроль.

В чому суть інформаційного контролю? Під час війни просто необхідний контроль за думками і споживанням інформації, як би це важко не було зробити. Справа в тому, що психіка налаштована так - ми підсвідомо сприймаємо інформацію про небезпеку так, ніби це відбувається з нами, і починаємо переживати стрес. Наше тіло буквалько каже нам “тікай, біжи, борись”, задля чого починає виробляти гормони стресу. А ось при тривалому перенасиченні негативною інформацією в нашому тілі цих гормонів стає так багато, що організм починає руйнуватись.

Тому будь-ласка обмежте цілодобове читання і обговорення новин про війну, перегляди пабліків з шокуючою інформацією!

Емоційний контроль

При надмірному навантаженні на нашу психіку та емоції, яким є війна, необхідно здійснювати певний контроль за самопочуттям. По-перше, потрібно звернути увагу, які саме емоції і як часто ви переживаєте. Адже при деяких ознаках вам просто необхідно буде звернутись до спеціаліста, щоби не отримати значущі небезпечні розладі на кшталт ПТСР або психічних захворювань. По-друге,важливо обмежити підживлення своїх негативних емоцій, тобто, наприклад, якщо ви переживаєте неймовірну паніку або розпач, коли читаєте новини про війну, просто життєво необхідно припинити читати їх часто.

Бережіть себе! Дотримуйтесь рекомендацій.

Відомий український психотерапевт, кризовий психолог Роман Мельниченко.

ПАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ З ЛЮДЬМИ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ У

КРИТИЧНОМУ ПСИХОЛОГIЧНОМУ CTAHI

До критичних психологiчних cтaнiв можна вiднести: апатiю, ступор,

рухливе збудження, агресiю, страх, нервове тремтiння, плач, істерику тощо.

Апатiя може виникнути пiсля тривалої напруженої, але безуспiшної дiяльностi; або в ситуації, коли людина зазнає сериозної невдачі, перестае бачити сенс своєї дiялъностi; або коли не вдалося когось врятувати.

Перша допомога: поговорiть з постраждалим:

- Задайте йому кiлька простих запитань, виходячи з того, знайомий вiн вам чи нi: «Як тебе звуть?», «Як ти себе почуваєш?», «Хочеш їсти?» тощо.

- Проводiть постраждалого до мiсця вiдпочинку, допоможiть зручно влаштуватися.

- Вiзьмiть постраждалого за руку або покладiть свою руку йому на чоло.

- Дайте поспати або просто полежати. Якщо немае можливостi вiдпочити (подiя

на вулицi, у громадському транспортi тощо), то бiльше говорiть з ним, залучiть

його до будъ-якоi спiльноi дiяльностi.

Ступор - одна з потужних захисних реакцiй органiзму. Вiдбуваеться пiсля

сильних нервових потрясiнь, коли людина затратила стiльки енергiї на виживання, що сил на контакт iз навколишнiм cвiтoм у неї вже немае.

Перша допомога:

- Кiнчиками великого й вказiвного пальцiв масажуйте постраждалому точки,

розташованi на чолi, над очима piвнo посерединi мiж лiнiею росту волосся й

бровами, чiтко над зiницями.

- Долоню вiльної руки покладiть на груди постраждалого.

- Налаштуйте свiй подих пiд ритм його подиху.

- Людина, перебуваючи в ступорi, може чути, бачити. Тому говорiть йому на

вухо, тихо, повiльно й чiтко те, що може викликати сильнi емоцiї (краще негативнi).

- Пам'ятайте: необхiдно будь-якими засобами домогтися реакцiї постраждалого,

вивести його iз зацiпенiння.

Рухове збудження - iнодi потрясiння вiд критичної ситуацii (вибухи, стихiйнi лиха тощо) настiльки сильнi, що людина перестає розумiти, що вiдбуваеться довкола неї.

Перша допомога:

- Використовуйте прийом «захоплення»: перебуваючи позаду, просуньте свої

руки постраждалому пiд пахви, пригорнiть його до себе й злегка перекиньте на

себе.

- Iзолюйте постраждалого вiд iнших людей.

- Говорiть спокiйним голосом про почуття, якi вiн вiдчуває: «Тобi хочеться щось зробити, щоб це припинилося. Ти хочеш сховатися вiд того, що вiдбувається».

- Не сперечайтеся з постраждалим, не запитуйте, у розмовi уникайте фраз iз

часткою «не», що стосуються небажаних дiй («не бiжи», «не розмахуй руками»,

«не кричи»).

- Рухове порушення зазвичай триває недовго й може змiнитися нервовим тремтiнням, плачем, а також агресивною поведiнкою.

Агресiя - один зi способiв, яким органiзм намагаеться знизити високу

внутрiшню напругу. Прояв злостi або агресiї може вiдбуватися тривалий час i

заважати самому постраждалому й навколишнiм.

Перша допомога:

- Зведiть до мiнiмyмy кiлькiсть свiдкiв.

- Дайте постраждалому можливiсть «випустити пару» (наприклад виговоритися

або «побити» подушку).

- Доручiть роботу, пов'язану з високим фiзичним навантаженням.

- Демонструйте доброзичливiсть, нaвiть якщо ви не згоднi, не обвинувачуйте

його, не висловлюйтеся iз приводу його дiй, iнакше агресивна поведiнка буде

спрямована на вас. Не можна говорити: «Що ж ти за людина!» Необхiдно

говорити: «Ти жахливо злишся, тобi хочеться все рознести вщент».

- Спробуймо разом знайти вихiд iз цiєї ситуацiї.

- Намагайтеся розрядити обстановку смiшними коментарями. Агресiя може бути погашена страхом покарання.

Страх - може спонукати до втечi, викликати зацiпенiння або, навпаки, пiдвищену активнiсть, агресивну поведiнку. При цьому людина не контролює

себе, не усвiдомлює, що вона робить i що вiдбуваеться навколо.

Перша допомога:

- Покладiть руку людини собi на зап'ясток, щоб вона вiдчула Ваш спокiйний

пупьс. Це буде для неї сигналом: «Я зараз поряд, ти не однa».

- Дихайте глибоко й piвнo.

- Спонукайте постраждалого дихати в одному з вами ритмi.

- Якщо постраждалий говоритъ, слухайте його, висловлюйте зацiкавленiсть,

розумiння, спiвчуття.

- Зробiть постраждалому легкий масаж найбiльш напружених м'язiв тiла.

Нервове тремтiння - людина, яка щойно пережила напад, надзвичайну подiю або стала свiдком такої подiї, учасником конфлiкту (бойового зiткнення), може сильно тремтiти. Тремтiння виникає раптово - вiдразу пiсля iнциденту або через якийсь час. Так органiзм «скидає напругу».

Перша допомога:

- Потрiбно пiдсилити тремтiння.

- Вiзьмiть постраждалого за плечi й сильно, рiзко потрясiть протягом 10-15 с.

- Продовжуйте розмовляти, iнакше вiн може сприйняти вашi дiї як напад. Пiсля

завершення реакцiї треба дати постраждалому можливiсть вiдпочити.

- Бажано покласти його спати.

Плач. Кожна людина хоч раз у життi плакала. I кожний знає, що пiсля того,

як дати волю сльозам, на душi стає трохи легше.

Перша допомога:

- Не залишайте людину наодинцi.

- Bcтaнoвiть з нею фiзичний контакт (вiзьмiть за руку, покладiтъ свою руку їй на плече або спину, погладьте її по головi).

- Дайте вiдчути, що Ви поруч. Застосовуйте прийоми «активного слухання» (вони допоможуть людинi виплеснути свое горе),

- Перiодично вимовляйте «так», «ага»), киваючи головою, тобто пiдтверджуйте,

що слухаєте й спiвчуваеєте.

- Повторюйте за людиною уривки фраз, у яких вона висловлюе почуття; говорiть про свої почуття й почуття людини.

- Не намагайтесъ її заспокоїти. Дайте людинi можливiсть виплакатися й

виговоритися, «виплеснути iз себе горе, страх, образу». Не питайте нiчого, не

давайте порад.

Iстерика – напад триває кілька годин або кілька днів.

Перша допомога:

- Забезпечте спокiйнi умови.

- Уникайте глядачiв, залишайтеся з людиною наодинці в разі відсутності небезпеки для вас.

- Зненацька зробiтъ дiю, що може здивувати (дати ляпас, облити водою, з гyркотом упустити предмет, крикнути на постраждалого),

- Говорiть з пюдиною короткими фразами, упевненим тоном: «Випий води»,

«Умийся».

- Пiсля iстерики наступає занепад сил.

- Укладiть людину спати.

- До прибуття фахiвця спостерiгайте за її станом.

- Не потурайте її бажанням.

Що потрібно робити при радіаційній аварії.

Радіаційна аварія – це порушення правил безпечної експлуатації ядерно-енергетичної установки, обладнання або пристрою, що спричинило вихід радіоактивних продуктів або іонізуючого випромінювання за межі безпеки.

Також вона може супроводжуватися вибухами та пожежами.

Основними наслідками таких аварій є радіаційний вплив та радіоактивне забруднення.

Через радіаційний вплив у людини можуть порушуватися життєві функції різних органів (органи кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту тощо), може розвиватися променева хвороба.

Що робити при радіаційній аварії?

· Найперше правило – слухайте вказівки влади, ДСНС та інших установ, які координуватимуть на місцях.

· Якщо ця аварія трапиться у вашій місцевості, необхідно залишатись у приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці.

Це найбезпечніша дія, яку ви можете зробити.

• Зайдіть в укриття, підвал або в середину будівлі.

Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.

• Заберіть всередину домашніх тварин.

· Закрийте та заблокуйте всі вікна та двері в приміщенні, не підходьте до них без нагальної потреби.

• Зробіть кількаденний запас води у герметичних ємностях.
• Продукти загорніть у плівки і покладіть у холодильник або шафу.

· Підготуйте маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання.

· Слідкуйте за повідомленнями від рятувальників ДСНС, поліції, місцевої влади.

Як діяти, якщо вам необхідно вийти з укриття?

• Виходьте лише у разі нагальної потреби.
• Користуйтеся респіратором, одягніть плащ та гумові чоботи й рукавички.
• НЕ роздягайтеся на вулиці.
• НЕ сідайте на землю.
• НЕ купайтеся у відкритих водоймах.
• НЕ збирайте гриби або лісові ягоди.
• Після повернення додому зніміть верхній шар одягу.

Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил.

· Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його подалі від людей і домашніх тварини.

· Помийтеся. Якщо є можливість, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем.

· НЕ використовуйте кондиціонери для волосся. Вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на ньому.

· НЕ тріть і НЕ дряпайте шкіру, щоб радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани.

· Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла з милом під проточною водою.

· Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною.

· Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя, протріть повіки, вії, вуха.

• Одягніть чистий одяг.

Як безпечно харчуватися та пити воду?

ВОДА

• Вживайте воду лише з перевірених джерел.

· Поки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою.

Упаковка захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.

• Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин.
• Майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах.
• Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.

· Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин.

· Водопровідну або колодязну воду для можна використовувати для миття себе та упаковок їжі і води.

Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження.

“Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу”, – кажуть у ЦГЗ.

ЇЖА

· Їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо) буде безпечною для вживання.

· Також можна їсти продукти, які зберігались у холодильнику чи в морозильній камері.

Як правильно їсти?

Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником.

Перед використанням протріть кухонне приладдя вологою тканиною або чистим рушником.

Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Йодопрофілактика

Якщо ви отримали повідомлення про радіаційну аварію, проведіть йодопрофілактику.

· Протягом 7 днів приймайте по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію, а для дітей віком до 2-х років – частину таблетки (0,04 г).

· Якщо немає йодистого калію, використовуйте йодистий розчин: 3-5 крапель 5% розчину йоду на склянку води, дітям до 2-х років – 1-2 краплі.

Як врятуватись у разі застосування ядерної зброї

чи аварії на АЕС

Ядерна зброя є зброєю масового ураження. Ядерні заряди можуть бути розміщені на різних типах ракет, торпед, бомб та артилерійських снарядів, якими Росія постійно обстрілює нашу територію. Зрозуміти, що це була ядерна зброя, можна тільки після безпосереднього вибуху та отримання даних про радіоактивне забруднення території.

Радіологічний розсіюючий пристрій або, як ще його називають, “брудна бомба”, фактично є вибухівкою з радіоактивним матеріалом. Під час детонації радіоактивні речовини поширюються вибуховою хвилею.

Рекомендації актуалізовано на основі досвіду й інструкцій України після аварії на ЧАЕС (1986р) Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з Державним науково-технічним центром із ядерної та радіаційної безпеки й на основі інформації з відкритих джерел: Державної служби надзвичайних ситуацій, Міністерства освіти й науки України та Патрульної Поліції України.

У випадку застосування ядерної зброї, використання “брудної бомби” або вибуху на АЕС головне правило лишається незмінним: почувши сирену, прямуйте в укриття.

Увімкніть радіо, телебачення або скористайтесь інтернетом для отримання сповіщення про відповідну загрозу та про подальші дії.

Оперативну інформацію має повідомити ДСНС, Генштаб, поліція чи місцева влада на сторінках їх офіційних сайтів чи соцмереж або в офіційних каналах у Viber чи Telegram. Якщо інтернет-звʼязок буде нестабільним, можна використовувати полегшені версії соцмереж (Facebook Lite, Messenger Lite).

Однак є велика ймовірність, що в зоні ураження ядерною зброєю зовсім не працюватиме інтернет та засоби звʼязку, буде відсутнє електропостачання. А тому заздалегідь подбайте про наявність радіоприймача з живленням від батарейок. Це може бути єдиним засобом звʼязку в надзвичайній ситуації.

Якщо ядерний вибух застав вас на вулиці

Помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.

Лягайте на землю. Спробуйте знайти в секундній доступності заглиблення або виступ, за яким можна сховатись від ударної хвилі та уламків.

Спробуйте закрити всі відкриті частини тіла: ляжте ногами в бік вибуху, обличчям донизу, підкладіть руки під себе, щоби захистити їх від опіків та травмувань.

По можливості, прикрийте вуха навушниками — це захист від баротравми.

Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них. Однак ці підручні засоби не можуть повністю захистити від внутрішнього опромінення. Тому важливо якнайшвидше потрапити в укриття.

Біжіть в укриття одразу, як з’явиться можливість звестися на ноги й коли минула вибухова хвиля від застосування ядерної зброї.

Бігти в укриття треба враховуючи напрям вітру. Якщо він дме з епіцентру вибуху — пересувайтесь перпендикулярно (ліворуч або праворуч) напряму вітру. В іншому випадку — рухайтесь проти вітру.

Головний критерій пошуку укриття — хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель із мінімальною кількістю вікон та дверей. Зони будівлі, де найбезпечніше сховатись у разі застосування ядерної зброї, дивіться на ілюстрації.

§ Перш, ніж потрапити в укриття, зніміть верхній шар одягу. Це може усунути до 90 % радіоактивного забруднення і зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом опромінення. Щоби запобігти розсіюванню радіоактивного пилу, будьте дуже обережні, знімаючи одяг, намагайтесь уникнути контакту шкіри з забрудненим одягом. Покладіть одяг у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер. Найкращим варіантом буде переодягнутися повністю та якнайшвидше провести дезактивацію (див. пункт 11).

§ Переконайтесь, що в приміщення, яке ви використовуєте як укриття, не потрапляє повітря ззовні. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть у кімнату, де немає вікон.

§ Дистанціюйтесь від інших людей у приміщенні, не торкайтесь їх. Ви можете спричинити радіоактивне забруднення одне одного.

§ Не їжте й не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.

§ Проведіть дезактивацію — заходи для очищення від радіаційного забруднення тіла, приміщення, поверхонь та предметів, з якими ви контактуєте.

§ Для змивання радіоактивного забруднення зі шкіри та поверхонь можна використовувати водопровідну воду, якщо не було офіційних повідомлень про заборону її використання!

§ Рекомендовано прийняти прохолодний душ із використанням миючих засобів. Уникайте сильного тертя шкіри, це може призвести до пошкодження шкіри та потрапляння радіонуклідів до організму.

§ Якщо немає змоги прийняти душ, омийте всі відкриті ділянки шкіри, особливо руки й обличчя. Використовуйте мило й велику кількість води. Не тріть шкіру в місцях, де є подряпини чи рани, аби запобігти потраплянню радіонуклідів до організму. Якщо у вас зовсім немає доступу до води, скористайтеся вологою серветкою, чистою вологою тканиною або вологим паперовим рушником. Ретельно протріть усі відкриті ділянки шкіри.

§ Поверхні і предмети протріть вологою ганчіркою або серветкою. Це обов’язково, не залежно від того, яке приміщення ви використовуєте як укриття.

§ За можливості одягніть чистий, щільний максимально закритий одяг, що не міг зазнати радіоактивного забруднення.

§ Знайдіть джерело інформації (радіо, телевізор, інтернет). Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку.

§ Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації.

Якщо ядерний вибух застав вас у приміщенні

§ Переконайтесь, що в приміщення не потрапляє повітря. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть у кімнату, де немає вікон.

§ Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації. Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку.

§ Не їжте й не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.

§ Якщо члени вашої сімʼї на момент застосування ядерної зброї були в іншому укритті, вони мають залишитись там, доки не буде дозволу покинути його.

• Тримайте своїх домашніх тварин усередині укриття.

§ Не вживайте водопровідну воду до отримання відповідного повідомлення про її безпечність.

Якщо ядерний вибух застав вас у дорозі

§ Помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.

• Зупиніть автомобіль на безпечній частині дороги.

§ Закрийте всі вікна, двері, люки та будь які отвори, перекрийте потік повітря ззовні.

§ Прийміть захисну позу (закрийте голову руками та опустіть лікті на коліна).

§ По можливості, прикрийте вуха навушниками — це захист від баротравми.

§ Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них, поки не опинитесь в укритті: це має захистити вас від потрапляння радіонуклідів в організм.

§ Після вибуху негайно треба знайти укриття. Головний критерій — хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель із мінімальною кількістю вікон та дверей.

Якщо ваша дитина під час ядерного вибуху — у школі

або садочку

Якщо на момент ядерного вибуху ваша дитина була в закладі освіти, вона має залишатись там в укритті з рештою дітей.

Навіть якщо школа або садок у пʼятихвилинному доступі від дому, не потрібно виходити з укриття й забирати дитину. Це нашкодить вам, бо на вулиці ви можете зазнати радіаційного впливу, вашій дитині, а також іншим дітям і вчителям або вихователям, які перебувають в укритті школи чи садочка. Згідно норм безпеки приміщення для укриття мають загерметизувати зсередини, аби туди не потрапляти шкідливі речовини ззовні. Батьки, що прийшли з вулиці, можуть переносити на одязі радіоактивний пил, або він разом із повітрям може потрапити в приміщення, де переховуються діти.

Тож вийти назовні означає наражати на небезпеку не лише себе, а й дітей та персонал. У випадку аварії з викидом або ядерного вибуху в будь-якій споруді безпечніше, ніж на вулиці.

Для того, що мати впевненість, що школа або садок готові до будь яких сценаріїв ми рекомендуємо вам переконатись заздалегідь, що тамтешнє укриття захистить вашу дитину від радіації у випадку ядерного вибуху. А також переконатись, що ваша дитина готова до такого сценарію.

Для цього потрібно:

Переконатись, що у вчителів (вихователів) та дирекції школи або садочка є план дій на випадок ядерного вибуху. Вони мають діяти згідно із загальними правилами поводження в такій надзвичайній ситуації. Правила тут.

Якщо дирекція закладу не проінформувала вас про це, ви маєте домовитись заздалегідь з іншими батьками та вчителем, що у випадку ядерного вибуху двері укриття, де перебувають діти — не будуть відчиняти, допоки не було дозволу від органів влади.

Це значить, що прийти й забрати дитину звідти, поки немає офіційних оголошень, що загроза минула — буде неможливо. Поясніть їм, що зайве відчинення дверей укриття й допуск туди батьків, що прийшли з вулиці — нашкодить дітям.

Переконайтесь, що укриття адаптоване для перебування там в умовах ядерної небезпеки. Чи є в адміністрації школи відповідні документи, акти перевірки контролюючих органів, що свідчать про те, що укриття — придатне. Крім цього — акт ДСНС про те, що приміщення в задовільному санітарному та протипожежному стані. Деякі заклади мають спеціальні протирадіаційні укриття або більш надійні сховища — герметичні. Однак за відсутності таких допускається перебування в найпростіших укриттях, але в яких дотримані наступні вимоги (їх дотримання ви можете перевірити самі):

§ розташовується в підвальному (підземному) приміщенні, на цокольному чи на першому поверсі (за умови забезпечення огороджувальними будівельними конструкціями), в основній будівлі школи або не далі, ніж 100 метрів від неї. Поруч не має бути резервуарів із небезпечними хімічні, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, водопровідними та каналізаційними магістралями;

§ укриття забезпечене електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності мають бути приміщення для встановлення виносних баків;

§ не має бути ніяких отворів у стінах окрім дверей. Якщо є інші — мають бути закладені мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками чи цеглою;

§ в укритті має бути не менше ніж два евакуаційних виходи. Для укриттів місткістю до 50 осіб допускається один вихід;

§ через укриття не повинні проходити водопровідні, каналізаційні чи інші магістралі;

§ входи мають закриватись посиленими дверима з негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) чи захисними екранами (кам’яними, цегляними, залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;

• в укритті має бути вентиляція;
• місткість укриття — не менше 1 метра на людину.

Оскільки укриття має бути розраховане на перебування там дітей упродовж не менше від 48 годин, перевірте, чи є там перелік речей, які має забезпечити адміністрація закладу освіти:

§ місця для сидіння (лежання): стільці, лавки чи ліжка, спортивні мати, каремати;

• теплі ковдри або спальники;
• поліетиленові пакети;
• армований скотч для герметизації приміщення;
• ганчірки та вологі серветки;
• вода для очищення тіла, предметів, поверхонь від радіаційного пилу;
• питна вода в розрахунку одна особа/2 л на добу;
• запас консервів та сублімованої їжі;
• контейнери для продуктів харчування;

§ баки для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд);

§ резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи тощо);

• вогнегасники;
• аптечка із засобами надання невідкладної медичної допомоги;

§ Запас таблетованого йодиду калію на максимальну плановану кількість дітей та персоналу в укритті: немовлята від народження до 1 місяця — 16 мг на особу, діти (від 1 місяця до 3 років) — 32 мг, діти (від 3 до 12 років) — 62,5 мг на особу, підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці та дорослі (до 40 років) — 125 мг на особу, дорослим від 40 років йодна профілактика зазвичай не потрібна. Правила йодопрофілактики тут.

§ респіратори FFP2 та FFP3 в розрахунку на максимальну кількість дітей, яку вміщує сховище;

§ засоби зв’язку та оповіщення (телефон, радіоприймач на батарейках із КХ/CХ діапазоном на випадок відсутності звʼязку та струму, інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi пристроїв);

§ інструменти (лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки, ножівки тощо).

Якщо не всі речі є, разом з іншими батьками проконтролюйте, аби їх придбали або знайдіть та принесіть самі.

Складіть тривожний рюкзак для своєї дитини, у ньому мають бути: пляшка чистої води; поживні батончики чи снеки в герметичних упаковках; нотатка від батьків, у якій вказано ПІБ дитини, контактні дані батьків та ближніх родичів (імена, телефони, адреси); телефон (за можливості), зарядний пристрій і павербанк; індивідуальний набір необхідних ліків, респіратори (запас на кілька днів); комплект змінної білизни та одягу; спальник, якщо ними на забезпечує заклад; улюблена іграшка або річ. Інші речі відповідно до віку дитину (підгузки, дитяче харчування). Важливо! Для того аби не навантажувати дитину важкими речами щоразу, коли вона йде до школи чи садочка, домовтесь з адміністрацією або вчителем (вихователем), щоби ці речі зберігались у закладі, але у швидкому доступі, аби їх можна було швидко брати під час тривоги.

Обовʼязково попередьте медичного працівника школи або садочка, вчителів (вихователів) або адміністрацію, якщо ваша дитина має порушення функціонування щитоподібної залози або алергію на калій йодид! В укритті їм може знадобитись йодопрофілактика, але тільки після офіційної вказівки ДСНС чи органів влади в її потребі!

Проговоріть із дитиною, що в разі ядерної загрози вона певний час залишатиметься в укритті з іншими дітьми. Не залякуйте дитину, але й не прикрашайте події. Поясніть, це важливо для того, аби перечекати небезпеку. Запевніть її, що як тільки небезпека мине, уся ваша родина знову буде разом.

Також важливо проговорити цей сценарій з усіма членами вашої родини.

Якщо ви не впевнені в безпечності перебування вашої дитини в укритті навчального закладу у випадку ядерного вибуху — тоді рішення, чи навчатиметься ваша дитина офлайн, допоки є така загроза — ви приймаєте на власний розсуд.

Залежно від ситуації, органи місцевого самоврядування або адміністрація закладу можуть ухвалити рішення про тимчасове припинення очного формату навчання у вашій школі.

Рекомендації актуалізовано на основі досвіду й інструкцій України після аварії на ЧАЕС Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з Державним науково-технічним центром із ядерної та радіаційної безпеки й на основі інформації з відкритих джерел: Державної служби надзвичайних ситуацій, Міністерства освіти й науки України та Патрульної Поліції України.

Перша допомога постраждалому від ядерної зброї

При наданні допомоги постраждалому першочергово необхідно видалити радіоактивні речовини з його одягу (роздягнути або попросити роздягнутися) та обробити шкіру теплою водою з милом.

Видалення одягу, очищення шкіри, ран, отворів тіла необхідне для запобігання потрапляння радіонуклідів до організму та зменшення дози опромінення постраждалого й оточуючих. При наданні допомоги постраждалому слід максимально використовувати наявні засоби індивідуального захисту: рукавички, одноразові комбінезони та респіратори. Після надання допомоги постраждалому проведіть дезактивацію самому собі.

§ Очищення ран. Якщо людина отримала будь-які поранення під час застосування ядерної зброї, то через них радіоактивні речовини можуть потрапити всередину організму. Тому необхідно провести наступну процедуру: обережно промити рани великою кількістю води або фізіологічного розчину, накрити шкіру навколо відкритих ран водонепроникними пов’язками, щоб обмежити поширення радіоактивного забруднення на інші ділянки тіла.

§ Очищення вух та носа. Обережно протріть вуха та ніс зволоженим стерильним аплікатором із ватним наконечником.

§ Обробка ротової порожнини та очей. При потраплянні радіоактивних речовин через рот слід негайно почистити зуби зубною пастою й кілька разів прополоскати рот 3 % розчином лимонної кислоти. При ураженні мигдалин доцільно прополоскати горло 3 % розчином перекису водню. А очі необхідно обережно промити великою кількістю фізіологічного розчину або води.

§ Очищення волосся. Попросіть постраждалого помити волосся теплою водою з м’яким милом або шампунем. Воду, якою мили волосся, не можна використовувати для миття інших частин тіла. Уникайте потрапляння забрудненої стічної води в очі, вуха, ніс або рот. Висушіть волосся чистими рушниками.

§ Транспортування постраждалого. Загорніть забруднені ділянки або всього постраждалого у два шари простирадла. Стежте за температурою тіла постраждалого. Після транспортування медики, що приймуть постраждалого, мають провести огляд та дезактивацію транспортного засобу та обладнання й утилізувати все забруднене.

Симптоми радіаційного опромінення

Первинна променева реакція триває до 3 діб після ураження.

Її прояви: дратівливість, загальна слабкість, нудота, блювання, головний біль, підвищення температури тіла, збудження, а потім пригнічення психічної діяльності.

Прихований період відсутній при тяжких формах. Зазвичай триває від 3 діб до року. У постраждалого спостерігається покращення самопочуття, проте він відчуває загальну слабкість, зниження апетиту, проблеми з дефекацією та іноді порушення сну.

Розпал хвороби відбувається від двох тижнів із моменту ураження. Далі — індивідуально. У хворого можуть бути такі симптоми: головний біль, безсоння, нудота, загальна слабкість, шлунково-кишкові розлади із сильними болями в животі, температура тіла до 38–40 ℃, множинні точкові крововиливи на шкірі та слизових оболонках, кровотечі внутрішніх органів (легеневі, шлунково-кишкові, ниркові), випадіння волосся на другому-третьому тижні, інфекційні ускладнення (ангіна, пневмонія, абсцес легень та загальне зараження крові — сепсис).

План дій у разі радіаційної аварії на АЕС у вашому регіоні

Окупанти постійно створюють загрозу радіаційних аварій на українських АЕС. А тому ознайомтесь із планом дій для населення в разі радіаційної аварії на АЕС.

§ Почувши сигнал тривоги, що сповіщає про надзвичайну ситуацію, негайно увімкніть радіо, телевізор або інтернет і прослухайте повідомлення. Цю інформацію ДСНС, армія, поліція чи місцеві органи управління мають повідомити на офіційних сторінках іх саитів чи соцмереж або в офіційних каналах у Viber, Facebook чи Telegram.

§ Існує велика ймовірність того, що в зоні ураження зовсім не працюватиме інтернет та засоби зв’язку, буде відсутнє електропостачання. Тому заздалегідь подбайте про наявність радіоприймача з живленням від батарейок. Це може бути єдиним засобом зв’язку в надзвичайній ситуації.

§ Якщо у вашій місцевості розміщена АЕС і на ній сталася аварія, залишайтеся в приміщенні або негайно зайдіть у нього, якщо ви на вулиці. Найкраще — в укриття або підвал. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівлі, тому треба триматися якнайдалі від стін і даху.

§ Швидко надягніть респіратор або ватно-марлеву пов’язку; якщо їх немає, прикрийте ніс і рот рушником, хусткою або шарфом.

§ Закрийте та заблокуйте всі вікна, двері та вентиляційні отвори в приміщенні та не підходьте до них без нагальної потреби; вимкніть кондиціонер та обігрівачі.

§ Заздалегідь подбайте про запас води в герметичних ємностях так, щоби вистачило на кілька днів. Загорніть продукти в плівку та покладіть у холодильник або шафу.

§ Стежте за подальшими повідомленнями від ДСНС, армії, поліції чи місцевих органів управління. Вони сповістять про необхідність йодної профілактики, евакуацію та правила безпеки.

• Проведіть йодопрофілактику.

Йодопрофілактика. Рекомендації

Важливо! Проводити йодопрофілактику можна тільки після офіційного оповіщення щодо її необхідності.

Необхідність у прийомі препарату стабільного йоду (калію йодиду) може бути як після аварії на АЕС, так і після ядерного вибуху. Але вона виправдана лише тоді, коли радіація спричинена радіойодом. В інших випадках (зокрема при застосуванні “брудних бомб”) прийом препаратів йоду заборонений і може завдати організму непоправної шкоди. Дорослим старше від 40 років або людям із порушеннями функціонування щитоподібної залози йодна профілактика зазвичай не потрібна.

Йодопрофілактика полягає в одноразовому прийомі таблетованого йодиду калію. Другий прийом передбачено в разі пролонгованого (більше 24 годин) або повторного впливу і якщо людина вживала забруднену їжу або воду.

Дозування йодиду калію (таблетки):

• немовлята від народження до 1 місяця — 16 мг
• діти (від 1 місяця до 3 років) — 32 мг
• діти (від 3 до 12 років) — 62,5 мг

§ підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці та дорослі (до 40 років) — 125 мг

Що робити, якщо під час радіаційної аварії вам потрібно буде

вийти з укриття?

§ Покидати укриття можна лише після офіційного дозволу ДСНС, органів виконавчої влади чи інших офіційних установ.

§ Користуйтеся респіратором, надягніть максимально закритий та щільний одяг, плащ, гумове взуття та рукавички.

§ Не роздягайтеся на вулиці, не сідайте на землю, не купайтеся у відкритих водоймах, не збирайте гриби чи лісові ягоди, не паліть.

§ Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. Це може усунути до 90% радіоактивного забруднення і зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом радіації. Щоби запобігти розсіюванню радіоактивного пилу, будьте дуже обережні, знімаючи одяг, намагайтесь уникнути контакту шкіри з забрудненим одягом. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер та тримайте його подалі від людей та домашніх тварин.

§ Якщо є можливість, проведіть дезактивацію, виконавши ті ж дії, як при проведенні дезактивації в разі ядерного вибуху.

• Одягніть чистий, максимально закритий та щільний одяг.

Як безпечно харчуватися та пити воду під час радіаційної аварії чи після ядерної атаки?

Безпечною для вживання є їжа, яка не контактувала з радіоактивними речовинами: їжа в герметичних контейнерах (банках, пляшках, коробках тощо) та їжа в холодильнику або морозильній камері.

Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою ганчіркою або чистим рушником. Також перед використанням протріть столи та посуд вологою ганчіркою або чистим рушником. Витріть миски й килимки для домашніх тварин. Ганчір’я, яким ви очищували посуд та поверхні, покладіть у пакет чи пластикову коробку, яка герметично закривається. Бажано наклеїти на них етикетку з попередженням про радіацію і зберігати в місці, не доступному для дітей чи домашніх тварин.

Не збирайте й не вживайте їжу зі свого саду, городу чи ту, що перебувала на вулиці, поки не отримаєте офіційне повідомлення, що це безпечно.

Лише бутильована вода є безпечною для вживання, поки не буде проведена перевірка водопровідної води на забруднення. Кип’ятіння не позбавляє від радіоактивних речовин. Ви повинні мати воду в пляшках, якою запаслись заздалегідь. ДСНС чи органи виконавчої влади повідомлять про безпеку водопровідної води.

Як підготуватись до радіаційної аварії у вашому регіоні

Ось кілька правил, як підготуватись до надзвичайної ситуації чи до евакуації з небезпечної зони.

§ Заздалегідь подбайте про запас води в герметичних ємностях так, щоби вистачило на кілька днів. Поради для цього в розділі “Як підготувати запас води”.

§ Подбайте про запас продуктів на випадок надзвичайної ситуації. Поради читайте в розділі “Якими продуктами запастися для дому та тривожної валізи”.

• Майте напоготові тривожну валізу. Що до неї покласти, читайте тут.

§ Подбайте про те, аби бути на зв’язку й мати доступ до інформації, коли трапиться надзвичайна ситуація. Інструкція тут.

Застосування “брудних бомб”: яка небезпека і

які способи порятунку

Не слід виключати застосування росіянами “брудних бомб” під час війни. Ці бомби ще називають “зброєю терористів”. Оскільки такі бомби є інструментом залякування, то їх можуть застосовувати на територіях, де немає активних бойових дій і є висока щільність населення.

“Брудна бомба” — це суміш вибухівки, наприклад динаміту, і радіоактивних речовин. Інша назва такої бомби — радіологічний розсіювальний пристрій (РРП).

Не слід плутати її з ядерною зброєю. “Брудна бомба” не може створити ядерний вибух, як ядерна зброя, хоч і може поширити радіоактивне забруднення в порівняно невеликих кількостях і на обмежені відстані. Головна небезпека “брудних бомб” — це сам вибух, від якого можуть загинути чи постраждати люди.

Зазнати радіаційного впливу можуть першочергово ті, хто опинився в епіцентрі вибуху. На більших відстанях від місця вибуху небезпека є тільки у випадку, коли люди вдихають пил, їдять забруднену їжу або п’ють забруднену воду.

Тому правила порятунку в разі застосування “брудної бомби” такі ж, як і під час радіаційної аварії на АЕС: прямуйте в укриття, залишайтесь в укритті, слухайте подальші вказівки від органів влади, ДСНС чи поліції.

Що потрібно робити при радіаційній аварії.

Радіаційна аварія – це порушення правил безпечної експлуатації ядерно-енергетичної установки, обладнання або пристрою, що спричинило вихід радіоактивних продуктів або іонізуючого випромінювання за межі безпеки.

Також вона може супроводжуватися вибухами та пожежами.

Основними наслідками таких аварій є радіаційний вплив та радіоактивне забруднення.

Через радіаційний вплив у людини можуть порушуватися життєві функції різних органів (органи кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту тощо), може розвиватися променева хвороба.

Що робити при радіаційній аварії?

· Найперше правило – слухайте вказівки влади, ДСНС та інших установ, які координуватимуть на місцях.

· Якщо ця аварія трапиться у вашій місцевості, необхідно залишатись у приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці.

Це найбезпечніша дія, яку ви можете зробити.

• Зайдіть в укриття, підвал або в середину будівлі.

Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.

• Заберіть всередину домашніх тварин.

· Закрийте та заблокуйте всі вікна та двері в приміщенні, не підходьте до них без нагальної потреби.

• Зробіть кількаденний запас води у герметичних ємностях.
• Продукти загорніть у плівки і покладіть у холодильник або шафу.

· Підготуйте маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання.

· Слідкуйте за повідомленнями від рятувальників ДСНС, поліції, місцевої влади.

Як діяти, якщо вам необхідно вийти з укриття?

• Виходьте лише у разі нагальної потреби.
• Користуйтеся респіратором, одягніть плащ та гумові чоботи й рукавички.
• НЕ роздягайтеся на вулиці.
• НЕ сідайте на землю.
• НЕ купайтеся у відкритих водоймах.
• НЕ збирайте гриби або лісові ягоди.
• Після повернення додому зніміть верхній шар одягу.

Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил.

· Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його подалі від людей і домашніх тварини.

· Помийтеся. Якщо є можливість, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем.

· НЕ використовуйте кондиціонери для волосся. Вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на ньому.

· НЕ тріть і НЕ дряпайте шкіру, щоб радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани.

· Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла з милом під проточною водою.

· Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною.

· Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя, протріть повіки, вії, вуха.

• Одягніть чистий одяг.

Як безпечно харчуватися та пити воду?

ВОДА

• Вживайте воду лише з перевірених джерел.

· Поки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою.

Упаковка захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.

• Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин.
• Майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах.
• Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.

· Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин.

· Водопровідну або колодязну воду для можна використовувати для миття себе та упаковок їжі і води.

Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження.

“Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу”, – кажуть у ЦГЗ.

ЇЖА

· Їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо) буде безпечною для вживання.

· Також можна їсти продукти, які зберігались у холодильнику чи в морозильній камері.

Як правильно їсти?

Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником.

Перед використанням протріть кухонне приладдя вологою тканиною або чистим рушником.

Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Йодопрофілактика

Якщо ви отримали повідомлення про радіаційну аварію, проведіть йодопрофілактику.

· Протягом 7 днів приймайте по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію, а для дітей віком до 2-х років – частину таблетки (0,04 г).

· Якщо немає йодистого калію, використовуйте йодистий розчин: 3-5 крапель 5% розчину йоду на склянку води, дітям до 2-х років – 1-2 краплі.

Як врятуватись у разі застосування ядерної зброї

чи аварії на АЕС

Ядерна зброя є зброєю масового ураження. Ядерні заряди можуть бути розміщені на різних типах ракет, торпед, бомб та артилерійських снарядів, якими Росія постійно обстрілює нашу територію. Зрозуміти, що це була ядерна зброя, можна тільки після безпосереднього вибуху та отримання даних про радіоактивне забруднення території.

Радіологічний розсіюючий пристрій або, як ще його називають, “брудна бомба”, фактично є вибухівкою з радіоактивним матеріалом. Під час детонації радіоактивні речовини поширюються вибуховою хвилею.

Рекомендації актуалізовано на основі досвіду й інструкцій України після аварії на ЧАЕС (1986р) Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з Державним науково-технічним центром із ядерної та радіаційної безпеки й на основі інформації з відкритих джерел: Державної служби надзвичайних ситуацій, Міністерства освіти й науки України та Патрульної Поліції України.

У випадку застосування ядерної зброї, використання “брудної бомби” або вибуху на АЕС головне правило лишається незмінним: почувши сирену, прямуйте в укриття.

Увімкніть радіо, телебачення або скористайтесь інтернетом для отримання сповіщення про відповідну загрозу та про подальші дії.

Оперативну інформацію має повідомити ДСНС, Генштаб, поліція чи місцева влада на сторінках їх офіційних сайтів чи соцмереж або в офіційних каналах у Viber чи Telegram. Якщо інтернет-звʼязок буде нестабільним, можна використовувати полегшені версії соцмереж (Facebook Lite, Messenger Lite).

Однак є велика ймовірність, що в зоні ураження ядерною зброєю зовсім не працюватиме інтернет та засоби звʼязку, буде відсутнє електропостачання. А тому заздалегідь подбайте про наявність радіоприймача з живленням від батарейок. Це може бути єдиним засобом звʼязку в надзвичайній ситуації.

Якщо ядерний вибух застав вас на вулиці

Помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.

Лягайте на землю. Спробуйте знайти в секундній доступності заглиблення або виступ, за яким можна сховатись від ударної хвилі та уламків.

Спробуйте закрити всі відкриті частини тіла: ляжте ногами в бік вибуху, обличчям донизу, підкладіть руки під себе, щоби захистити їх від опіків та травмувань.

По можливості, прикрийте вуха навушниками — це захист від баротравми.

Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них. Однак ці підручні засоби не можуть повністю захистити від внутрішнього опромінення. Тому важливо якнайшвидше потрапити в укриття.

Біжіть в укриття одразу, як з’явиться можливість звестися на ноги й коли минула вибухова хвиля від застосування ядерної зброї.

Бігти в укриття треба враховуючи напрям вітру. Якщо він дме з епіцентру вибуху — пересувайтесь перпендикулярно (ліворуч або праворуч) напряму вітру. В іншому випадку — рухайтесь проти вітру.

Головний критерій пошуку укриття — хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель із мінімальною кількістю вікон та дверей. Зони будівлі, де найбезпечніше сховатись у разі застосування ядерної зброї, дивіться на ілюстрації.

§ Перш, ніж потрапити в укриття, зніміть верхній шар одягу. Це може усунути до 90 % радіоактивного забруднення і зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом опромінення. Щоби запобігти розсіюванню радіоактивного пилу, будьте дуже обережні, знімаючи одяг, намагайтесь уникнути контакту шкіри з забрудненим одягом. Покладіть одяг у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер. Найкращим варіантом буде переодягнутися повністю та якнайшвидше провести дезактивацію (див. пункт 11).

§ Переконайтесь, що в приміщення, яке ви використовуєте як укриття, не потрапляє повітря ззовні. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть у кімнату, де немає вікон.

§ Дистанціюйтесь від інших людей у приміщенні, не торкайтесь їх. Ви можете спричинити радіоактивне забруднення одне одного.

§ Не їжте й не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.

§ Проведіть дезактивацію — заходи для очищення від радіаційного забруднення тіла, приміщення, поверхонь та предметів, з якими ви контактуєте.

§ Для змивання радіоактивного забруднення зі шкіри та поверхонь можна використовувати водопровідну воду, якщо не було офіційних повідомлень про заборону її використання!

§ Рекомендовано прийняти прохолодний душ із використанням миючих засобів. Уникайте сильного тертя шкіри, це може призвести до пошкодження шкіри та потрапляння радіонуклідів до організму.

§ Якщо немає змоги прийняти душ, омийте всі відкриті ділянки шкіри, особливо руки й обличчя. Використовуйте мило й велику кількість води. Не тріть шкіру в місцях, де є подряпини чи рани, аби запобігти потраплянню радіонуклідів до організму. Якщо у вас зовсім немає доступу до води, скористайтеся вологою серветкою, чистою вологою тканиною або вологим паперовим рушником. Ретельно протріть усі відкриті ділянки шкіри.

§ Поверхні і предмети протріть вологою ганчіркою або серветкою. Це обов’язково, не залежно від того, яке приміщення ви використовуєте як укриття.

§ За можливості одягніть чистий, щільний максимально закритий одяг, що не міг зазнати радіоактивного забруднення.

§ Знайдіть джерело інформації (радіо, телевізор, інтернет). Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку.

§ Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації.

Якщо ядерний вибух застав вас у приміщенні

§ Переконайтесь, що в приміщення не потрапляє повітря. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть у кімнату, де немає вікон.

§ Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації. Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку.

§ Не їжте й не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.

§ Якщо члени вашої сімʼї на момент застосування ядерної зброї були в іншому укритті, вони мають залишитись там, доки не буде дозволу покинути його.

• Тримайте своїх домашніх тварин усередині укриття.

§ Не вживайте водопровідну воду до отримання відповідного повідомлення про її безпечність.

Якщо ядерний вибух застав вас у дорозі

§ Помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.

• Зупиніть автомобіль на безпечній частині дороги.

§ Закрийте всі вікна, двері, люки та будь які отвори, перекрийте потік повітря ззовні.

§ Прийміть захисну позу (закрийте голову руками та опустіть лікті на коліна).

§ По можливості, прикрийте вуха навушниками — це захист від баротравми.

§ Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них, поки не опинитесь в укритті: це має захистити вас від потрапляння радіонуклідів в організм.

§ Після вибуху негайно треба знайти укриття. Головний критерій — хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель із мінімальною кількістю вікон та дверей.

Якщо ваша дитина під час ядерного вибуху — у школі

або садочку

Якщо на момент ядерного вибуху ваша дитина була в закладі освіти, вона має залишатись там в укритті з рештою дітей.

Навіть якщо школа або садок у пʼятихвилинному доступі від дому, не потрібно виходити з укриття й забирати дитину. Це нашкодить вам, бо на вулиці ви можете зазнати радіаційного впливу, вашій дитині, а також іншим дітям і вчителям або вихователям, які перебувають в укритті школи чи садочка. Згідно норм безпеки приміщення для укриття мають загерметизувати зсередини, аби туди не потрапляти шкідливі речовини ззовні. Батьки, що прийшли з вулиці, можуть переносити на одязі радіоактивний пил, або він разом із повітрям може потрапити в приміщення, де переховуються діти.

Тож вийти назовні означає наражати на небезпеку не лише себе, а й дітей та персонал. У випадку аварії з викидом або ядерного вибуху в будь-якій споруді безпечніше, ніж на вулиці.

Для того, що мати впевненість, що школа або садок готові до будь яких сценаріїв ми рекомендуємо вам переконатись заздалегідь, що тамтешнє укриття захистить вашу дитину від радіації у випадку ядерного вибуху. А також переконатись, що ваша дитина готова до такого сценарію.

Для цього потрібно:

Переконатись, що у вчителів (вихователів) та дирекції школи або садочка є план дій на випадок ядерного вибуху. Вони мають діяти згідно із загальними правилами поводження в такій надзвичайній ситуації. Правила тут.

Якщо дирекція закладу не проінформувала вас про це, ви маєте домовитись заздалегідь з іншими батьками та вчителем, що у випадку ядерного вибуху двері укриття, де перебувають діти — не будуть відчиняти, допоки не було дозволу від органів влади.

Це значить, що прийти й забрати дитину звідти, поки немає офіційних оголошень, що загроза минула — буде неможливо. Поясніть їм, що зайве відчинення дверей укриття й допуск туди батьків, що прийшли з вулиці — нашкодить дітям.

Переконайтесь, що укриття адаптоване для перебування там в умовах ядерної небезпеки. Чи є в адміністрації школи відповідні документи, акти перевірки контролюючих органів, що свідчать про те, що укриття — придатне. Крім цього — акт ДСНС про те, що приміщення в задовільному санітарному та протипожежному стані. Деякі заклади мають спеціальні протирадіаційні укриття або більш надійні сховища — герметичні. Однак за відсутності таких допускається перебування в найпростіших укриттях, але в яких дотримані наступні вимоги (їх дотримання ви можете перевірити самі):

§ розташовується в підвальному (підземному) приміщенні, на цокольному чи на першому поверсі (за умови забезпечення огороджувальними будівельними конструкціями), в основній будівлі школи або не далі, ніж 100 метрів від неї. Поруч не має бути резервуарів із небезпечними хімічні, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, водопровідними та каналізаційними магістралями;

§ укриття забезпечене електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності мають бути приміщення для встановлення виносних баків;

§ не має бути ніяких отворів у стінах окрім дверей. Якщо є інші — мають бути закладені мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками чи цеглою;

§ в укритті має бути не менше ніж два евакуаційних виходи. Для укриттів місткістю до 50 осіб допускається один вихід;

§ через укриття не повинні проходити водопровідні, каналізаційні чи інші магістралі;

§ входи мають закриватись посиленими дверима з негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) чи захисними екранами (кам’яними, цегляними, залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;

• в укритті має бути вентиляція;
• місткість укриття — не менше 1 метра на людину.

Оскільки укриття має бути розраховане на перебування там дітей упродовж не менше від 48 годин, перевірте, чи є там перелік речей, які має забезпечити адміністрація закладу освіти:

§ місця для сидіння (лежання): стільці, лавки чи ліжка, спортивні мати, каремати;

• теплі ковдри або спальники;
• поліетиленові пакети;
• армований скотч для герметизації приміщення;
• ганчірки та вологі серветки;
• вода для очищення тіла, предметів, поверхонь від радіаційного пилу;
• питна вода в розрахунку одна особа/2 л на добу;
• запас консервів та сублімованої їжі;
• контейнери для продуктів харчування;

§ баки для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд);

§ резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи тощо);

• вогнегасники;
• аптечка із засобами надання невідкладної медичної допомоги;

§ Запас таблетованого йодиду калію на максимальну плановану кількість дітей та персоналу в укритті: немовлята від народження до 1 місяця — 16 мг на особу, діти (від 1 місяця до 3 років) — 32 мг, діти (від 3 до 12 років) — 62,5 мг на особу, підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці та дорослі (до 40 років) — 125 мг на особу, дорослим від 40 років йодна профілактика зазвичай не потрібна. Правила йодопрофілактики тут.

§ респіратори FFP2 та FFP3 в розрахунку на максимальну кількість дітей, яку вміщує сховище;

§ засоби зв’язку та оповіщення (телефон, радіоприймач на батарейках із КХ/CХ діапазоном на випадок відсутності звʼязку та струму, інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi пристроїв);

§ інструменти (лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки, ножівки тощо).

Якщо не всі речі є, разом з іншими батьками проконтролюйте, аби їх придбали або знайдіть та принесіть самі.

Складіть тривожний рюкзак для своєї дитини, у ньому мають бути: пляшка чистої води; поживні батончики чи снеки в герметичних упаковках; нотатка від батьків, у якій вказано ПІБ дитини, контактні дані батьків та ближніх родичів (імена, телефони, адреси); телефон (за можливості), зарядний пристрій і павербанк; індивідуальний набір необхідних ліків, респіратори (запас на кілька днів); комплект змінної білизни та одягу; спальник, якщо ними на забезпечує заклад; улюблена іграшка або річ. Інші речі відповідно до віку дитину (підгузки, дитяче харчування). Важливо! Для того аби не навантажувати дитину важкими речами щоразу, коли вона йде до школи чи садочка, домовтесь з адміністрацією або вчителем (вихователем), щоби ці речі зберігались у закладі, але у швидкому доступі, аби їх можна було швидко брати під час тривоги.

Обовʼязково попередьте медичного працівника школи або садочка, вчителів (вихователів) або адміністрацію, якщо ваша дитина має порушення функціонування щитоподібної залози або алергію на калій йодид! В укритті їм може знадобитись йодопрофілактика, але тільки після офіційної вказівки ДСНС чи органів влади в її потребі!

Проговоріть із дитиною, що в разі ядерної загрози вона певний час залишатиметься в укритті з іншими дітьми. Не залякуйте дитину, але й не прикрашайте події. Поясніть, це важливо для того, аби перечекати небезпеку. Запевніть її, що як тільки небезпека мине, уся ваша родина знову буде разом.

Також важливо проговорити цей сценарій з усіма членами вашої родини.

Якщо ви не впевнені в безпечності перебування вашої дитини в укритті навчального закладу у випадку ядерного вибуху — тоді рішення, чи навчатиметься ваша дитина офлайн, допоки є така загроза — ви приймаєте на власний розсуд.

Залежно від ситуації, органи місцевого самоврядування або адміністрація закладу можуть ухвалити рішення про тимчасове припинення очного формату навчання у вашій школі.

Рекомендації актуалізовано на основі досвіду й інструкцій України після аварії на ЧАЕС Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з Державним науково-технічним центром із ядерної та радіаційної безпеки й на основі інформації з відкритих джерел: Державної служби надзвичайних ситуацій, Міністерства освіти й науки України та Патрульної Поліції України.

Перша допомога постраждалому від ядерної зброї

При наданні допомоги постраждалому першочергово необхідно видалити радіоактивні речовини з його одягу (роздягнути або попросити роздягнутися) та обробити шкіру теплою водою з милом.

Видалення одягу, очищення шкіри, ран, отворів тіла необхідне для запобігання потрапляння радіонуклідів до організму та зменшення дози опромінення постраждалого й оточуючих. При наданні допомоги постраждалому слід максимально використовувати наявні засоби індивідуального захисту: рукавички, одноразові комбінезони та респіратори. Після надання допомоги постраждалому проведіть дезактивацію самому собі.

§ Очищення ран. Якщо людина отримала будь-які поранення під час застосування ядерної зброї, то через них радіоактивні речовини можуть потрапити всередину організму. Тому необхідно провести наступну процедуру: обережно промити рани великою кількістю води або фізіологічного розчину, накрити шкіру навколо відкритих ран водонепроникними пов’язками, щоб обмежити поширення радіоактивного забруднення на інші ділянки тіла.

§ Очищення вух та носа. Обережно протріть вуха та ніс зволоженим стерильним аплікатором із ватним наконечником.

§ Обробка ротової порожнини та очей. При потраплянні радіоактивних речовин через рот слід негайно почистити зуби зубною пастою й кілька разів прополоскати рот 3 % розчином лимонної кислоти. При ураженні мигдалин доцільно прополоскати горло 3 % розчином перекису водню. А очі необхідно обережно промити великою кількістю фізіологічного розчину або води.

§ Очищення волосся. Попросіть постраждалого помити волосся теплою водою з м’яким милом або шампунем. Воду, якою мили волосся, не можна використовувати для миття інших частин тіла. Уникайте потрапляння забрудненої стічної води в очі, вуха, ніс або рот. Висушіть волосся чистими рушниками.

§ Транспортування постраждалого. Загорніть забруднені ділянки або всього постраждалого у два шари простирадла. Стежте за температурою тіла постраждалого. Після транспортування медики, що приймуть постраждалого, мають провести огляд та дезактивацію транспортного засобу та обладнання й утилізувати все забруднене.

Симптоми радіаційного опромінення

Первинна променева реакція триває до 3 діб після ураження.

Її прояви: дратівливість, загальна слабкість, нудота, блювання, головний біль, підвищення температури тіла, збудження, а потім пригнічення психічної діяльності.

Прихований період відсутній при тяжких формах. Зазвичай триває від 3 діб до року. У постраждалого спостерігається покращення самопочуття, проте він відчуває загальну слабкість, зниження апетиту, проблеми з дефекацією та іноді порушення сну.

Розпал хвороби відбувається від двох тижнів із моменту ураження. Далі — індивідуально. У хворого можуть бути такі симптоми: головний біль, безсоння, нудота, загальна слабкість, шлунково-кишкові розлади із сильними болями в животі, температура тіла до 38–40 ℃, множинні точкові крововиливи на шкірі та слизових оболонках, кровотечі внутрішніх органів (легеневі, шлунково-кишкові, ниркові), випадіння волосся на другому-третьому тижні, інфекційні ускладнення (ангіна, пневмонія, абсцес легень та загальне зараження крові — сепсис).

План дій у разі радіаційної аварії на АЕС у вашому регіоні

Окупанти постійно створюють загрозу радіаційних аварій на українських АЕС. А тому ознайомтесь із планом дій для населення в разі радіаційної аварії на АЕС.

§ Почувши сигнал тривоги, що сповіщає про надзвичайну ситуацію, негайно увімкніть радіо, телевізор або інтернет і прослухайте повідомлення. Цю інформацію ДСНС, армія, поліція чи місцеві органи управління мають повідомити на офіційних сторінках іх саитів чи соцмереж або в офіційних каналах у Viber, Facebook чи Telegram.

§ Існує велика ймовірність того, що в зоні ураження зовсім не працюватиме інтернет та засоби зв’язку, буде відсутнє електропостачання. Тому заздалегідь подбайте про наявність радіоприймача з живленням від батарейок. Це може бути єдиним засобом зв’язку в надзвичайній ситуації.

§ Якщо у вашій місцевості розміщена АЕС і на ній сталася аварія, залишайтеся в приміщенні або негайно зайдіть у нього, якщо ви на вулиці. Найкраще — в укриття або підвал. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівлі, тому треба триматися якнайдалі від стін і даху.

§ Швидко надягніть респіратор або ватно-марлеву пов’язку; якщо їх немає, прикрийте ніс і рот рушником, хусткою або шарфом.

§ Закрийте та заблокуйте всі вікна, двері та вентиляційні отвори в приміщенні та не підходьте до них без нагальної потреби; вимкніть кондиціонер та обігрівачі.

§ Заздалегідь подбайте про запас води в герметичних ємностях так, щоби вистачило на кілька днів. Загорніть продукти в плівку та покладіть у холодильник або шафу.

§ Стежте за подальшими повідомленнями від ДСНС, армії, поліції чи місцевих органів управління. Вони сповістять про необхідність йодної профілактики, евакуацію та правила безпеки.

• Проведіть йодопрофілактику.

Йодопрофілактика. Рекомендації

Важливо! Проводити йодопрофілактику можна тільки після офіційного оповіщення щодо її необхідності.

Необхідність у прийомі препарату стабільного йоду (калію йодиду) може бути як після аварії на АЕС, так і після ядерного вибуху. Але вона виправдана лише тоді, коли радіація спричинена радіойодом. В інших випадках (зокрема при застосуванні “брудних бомб”) прийом препаратів йоду заборонений і може завдати організму непоправної шкоди. Дорослим старше від 40 років або людям із порушеннями функціонування щитоподібної залози йодна профілактика зазвичай не потрібна.

Йодопрофілактика полягає в одноразовому прийомі таблетованого йодиду калію. Другий прийом передбачено в разі пролонгованого (більше 24 годин) або повторного впливу і якщо людина вживала забруднену їжу або воду.

Дозування йодиду калію (таблетки):

• немовлята від народження до 1 місяця — 16 мг
• діти (від 1 місяця до 3 років) — 32 мг
• діти (від 3 до 12 років) — 62,5 мг

§ підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці та дорослі (до 40 років) — 125 мг

Що робити, якщо під час радіаційної аварії вам потрібно буде

вийти з укриття?

§ Покидати укриття можна лише після офіційного дозволу ДСНС, органів виконавчої влади чи інших офіційних установ.

§ Користуйтеся респіратором, надягніть максимально закритий та щільний одяг, плащ, гумове взуття та рукавички.

§ Не роздягайтеся на вулиці, не сідайте на землю, не купайтеся у відкритих водоймах, не збирайте гриби чи лісові ягоди, не паліть.

§ Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. Це може усунути до 90% радіоактивного забруднення і зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом радіації. Щоби запобігти розсіюванню радіоактивного пилу, будьте дуже обережні, знімаючи одяг, намагайтесь уникнути контакту шкіри з забрудненим одягом. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер та тримайте його подалі від людей та домашніх тварин.

§ Якщо є можливість, проведіть дезактивацію, виконавши ті ж дії, як при проведенні дезактивації в разі ядерного вибуху.

• Одягніть чистий, максимально закритий та щільний одяг.

Як безпечно харчуватися та пити воду під час радіаційної аварії чи після ядерної атаки?

Безпечною для вживання є їжа, яка не контактувала з радіоактивними речовинами: їжа в герметичних контейнерах (банках, пляшках, коробках тощо) та їжа в холодильнику або морозильній камері.

Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою ганчіркою або чистим рушником. Також перед використанням протріть столи та посуд вологою ганчіркою або чистим рушником. Витріть миски й килимки для домашніх тварин. Ганчір’я, яким ви очищували посуд та поверхні, покладіть у пакет чи пластикову коробку, яка герметично закривається. Бажано наклеїти на них етикетку з попередженням про радіацію і зберігати в місці, не доступному для дітей чи домашніх тварин.

Не збирайте й не вживайте їжу зі свого саду, городу чи ту, що перебувала на вулиці, поки не отримаєте офіційне повідомлення, що це безпечно.

Лише бутильована вода є безпечною для вживання, поки не буде проведена перевірка водопровідної води на забруднення. Кип’ятіння не позбавляє від радіоактивних речовин. Ви повинні мати воду в пляшках, якою запаслись заздалегідь. ДСНС чи органи виконавчої влади повідомлять про безпеку водопровідної води.

Як підготуватись до радіаційної аварії у вашому регіоні

Ось кілька правил, як підготуватись до надзвичайної ситуації чи до евакуації з небезпечної зони.

§ Заздалегідь подбайте про запас води в герметичних ємностях так, щоби вистачило на кілька днів. Поради для цього в розділі “Як підготувати запас води”.

§ Подбайте про запас продуктів на випадок надзвичайної ситуації. Поради читайте в розділі “Якими продуктами запастися для дому та тривожної валізи”.

• Майте напоготові тривожну валізу. Що до неї покласти, читайте тут.

§ Подбайте про те, аби бути на зв’язку й мати доступ до інформації, коли трапиться надзвичайна ситуація. Інструкція тут.

Застосування “брудних бомб”: яка небезпека і

які способи порятунку

Не слід виключати застосування росіянами “брудних бомб” під час війни. Ці бомби ще називають “зброєю терористів”. Оскільки такі бомби є інструментом залякування, то їх можуть застосовувати на територіях, де немає активних бойових дій і є висока щільність населення.

“Брудна бомба” — це суміш вибухівки, наприклад динаміту, і радіоактивних речовин. Інша назва такої бомби — радіологічний розсіювальний пристрій (РРП).

Не слід плутати її з ядерною зброєю. “Брудна бомба” не може створити ядерний вибух, як ядерна зброя, хоч і може поширити радіоактивне забруднення в порівняно невеликих кількостях і на обмежені відстані. Головна небезпека “брудних бомб” — це сам вибух, від якого можуть загинути чи постраждати люди.

Зазнати радіаційного впливу можуть першочергово ті, хто опинився в епіцентрі вибуху. На більших відстанях від місця вибуху небезпека є тільки у випадку, коли люди вдихають пил, їдять забруднену їжу або п’ють забруднену воду.

Тому правила порятунку в разі застосування “брудної бомби” такі ж, як і під час радіаційної аварії на АЕС: прямуйте в укриття, залишайтесь в укритті, слухайте подальші вказівки від органів влади, ДСНС чи поліції.

Коментарi